Мала вітроенергетика: тенденції розвитку

Повернутися в розділ Відновлювана енергія
Поділитися з друзями -

Енергію вітру ми почали використовувати ще в прадавні часи. В історії ділових стосунків людини з вітром – кораблі-вітрильники, перші вітрові млини, водяні насоси, що працювали завдяки вітроколесу. В ХХ сторіччі за допомогою цієї стихії поширилися перші вітрогенератори (ВГ), які перетворюють кінетичну енергію вітру в електричну. З подальшим розвитком вітроенергетики з'явилися ВГ різного призначення.


 Віділяють таки класифікації генераторів по встановленій потужності:

  • Мала вітрова генерація: вітрогенератори одиничної потужності до 10-20 кВт. Середній виробіток до 100 кВт год на добу. Основне призначення: автономне електропостачання дрібних споживачів та господарських об'єктів (стільникових станцій тощо.).
  • Середня вітрова генерація: потужності від 20 до 500 кВт. Середній виробіток до 3000 кВт год на добу. Призначення: електропостачання невеликих і середніх споживачів електроенергії (готелі, невеликі виробництва, військових бази тощо)
  • Великі вітрогенератори одиничною потужністю від 500 кВт до 5 МВт. Часто об'єднані в групи – ветропарки і встановлені на спеціально підібраних майданчиках зі швидкістю вітру 8-15 м/с. Призначення: промислове виробництво електричної енергії.
Аналіз встановлених потужностей малої енергетики свідчить про те, що найбільш децентралізованими країнами з точки зору автономного виробітку електроенергії в світі є Китай, США та острівна Велика Британія. Потужний гравець на европейському ринку малої вітроенергетики - Італія, далі ідуть такі країни як Німеччина, Україна, Канада, Польща. Досить розповсюджена така генерація в країнах Африки та Близького Сходу.



Мала вітроенергетика в світі


Світовим лідером зі встановлення одиниць малої вітрогенерації є Китай. За даними Всевітньої вітроенергетичної асоціації (WWEA) в цій країні встановлено 72% світового парку малих вітрогенераторів. Всього в світі за даними Асоціації на кінець 2014 року втановлено більше 945 тисяч одиниць малих вітрових турбін. Це збільшення на 8,3% в порівнянні з попереднім роком.

У Китаї, США та Великобританії кількість пристроїв, встановлених на 2014 рік дорівнює відповідно 689, 159 та 28,6 тисяч одиниць. Крім того, ці країни утримують лідерство також у кількості встановлених потужностей. Сумарно вони складають біля 84% світової малої генерації. На частку Китаю припадає 41% світових виробничих потужностей, США на 27% і на Великобританію – 16%.

Резюме Small Wind World Report 2016, яке представила  WWEA світовим вітроасоціаціям, вказує на те, що 2014 рік  був важким роком для малої вітроенергетичної промисловості, проте тенденція зростання зберіглася. 



Близько 64 тисячі одиниць було введено в експлуатацію в Китаї в 2014 році, і це на 9 тисяч більше, ніж в 2013 році. Сумарна кількість генераторів становить 689 тисяч ВГ.



Мала вітроенергетика України

Україна також представлена на світовій мапі малої вітроенергетики, проте темпи росту не дуже втішають. За три роки, з 2011 до кінця 2014 в країні встановлено лише 149 нових малих вітроустановок. «Біля 50 вітрогнераторів в рік – це не дуже гарно, як для розвітку децентралізації енергопостачання», – оцінює ситуацію Олександр Люшня, керівник вітчизняного підприємства «Світ вітру» по виготовленню малих вітрогенераторів Всього за статистикою на початок 2015 року в Україні встановлено 1709 малих вітрогенераторів, які мають сумарну потужність 14580 кВт.

По оцінкам експертів Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) біля 7 тис. кв. км території крїни мають вітроенергетичний потенціал для використання для масштабних вітроенергетичних проектів. Це прибережні території півдня, сходу України та Прикарпаття. Там, де вітер має середню швидкість більше 10 м/с. А для малої вітроенергетики, де достатньо швидкості вітру від 4-4,5 м/с такий показник може бути більшим в рази.

Зростаючі тарифи на газ та електроенергію змусили громадськість задуматися про перспективи комфортного існування та забезпечення альтернативною енергією.  Традиційні види енергії можуть поступово замінити поновлювані джерела енергії, зокрема, енергія вітру.

Портал «GreenЕнергоефектівність» проаналізував бази даних добових та середньорічних швидкостей вітру на 33 метеостанціях України, що виклали архіви щоденних метеоспостережень у вільний доступ.

Було опрацювано дані по 2015 року і виявилося, що лідером по Україні щодо середньої швидкості вітру серед крупних населених пунктів виявилося місто Маріуполь Донецької області – 4,8 м/с.

Сходинку найбільш «тихого» міста зайняв Могилів-Подільський Вінницької області  – 1,3 м/с. Серединний показник  у визначенні середньорічної швидкості вітру у Чернігова – 2,9 м/с.

Виявилося, що сила вітру змінюється в залежності від пори року – найбільша середньомісячна швидкість спостерігалася в 2015 році у березні та квітні, а найбільш «бідними» на вітер були  липень та серпень.

Маючи попередні спостереження, можна виявити потенціальні регіони для розвитку малої енергетики. В умовах політики  децентралізації  та енергетичної незалежності територій такий напрям може бути дуже перспективним та ефективним.

Лариса Білозерова

Візуалізації було створено завдяки навичкам, отриманим на «Школі журналістики даних для регіональних журналістів» від ЛьвівМедіаФорум.

Джерела:

Було викристано дані Всесвітньої вітроенергетичної асоціації (WWEA)(http://www.wwindea.org/small-wind-world-market-back-on.../),

Української вітроенергетичної асоціації (УВЕА) (www.uwea.com.ua)

Small Wind World Report 2016 http://www.small-wind.org

Сайт «Расписание Погоды», http://rp5.ru/

 

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів