Як оцінити енергетичну ефективність будинку

Поділитися з друзями -
Аналіз енергоефективності будівель – доволі складна для України тематика. Ратифікація Україною у 2010 році Договору Європейського Енергетичного співтовариства зобов’язала нашу країну виконувати Директиви Європейського Економічного Союзу з питань енергетики, енергозбереження та відновлювальних енергоресурсів. Індикатори енергозбереження в будівлях визначає Директива 2010/31/ЄЕС про енергетичні характеристики (енергетичне функціонування) будівель (EPBD).

Базові таблиці для оцінювання будівель читачам нашого порталу прокоментував Віктор Пінчук, к.т.н., зав. лабораторії з досліджень проблем енергоефективності в будівництві та архітектурі «Енергоцентр КНУБА»

-Чи встановлює держава максимальний рівень енергоспоживання для нового будівництва? Якому класу за енергетичною ефективністю повинні відповідати такі будинки?

Згідно зміни № 1 до ДБН В.2.6-31:2006 , які вступили в дію з 1 липня 2013 року, встановлені нормативні максимальні теплові витрати житлових і громадських будинків (Emaх ). Нормативні максимальні теплові витрати житлових і громадських будинків встановлюються згідно з таблицею 1 цих змін залежно від призначення будинку, його поверховості та температурної зони експлуатації будинку.

 Таблиця 1
Нормативні максимальні теплові витрати житлових громадських будинків (Emax)

Ч.ч. Призначення будинку Значення  Emax , кВт•год/м2,
[кВт•год/м3], для температурних зон України
 I II 
   1       Житлові будинки   
 від 1 до 3  470×Fh-¼  400×Fh-¼ 
 від 4 до 9  55  48 
 від 10 до 16  48 42 
 від 17 до 24   43 38
 понад 25   40 35 
   2        Громадські будинки та споруди
окрім груп будинків за рядками
3÷6 поверховістю:
  
 від 1 до 3 230×Vh-⅓  200×Vh-⅓ 
 від 4 до 9 [15]  [13] 
 від 10 до 16 [14]  [12]
 від 17 до 24 [13]  [11] 
 понад 25 [12]  [11] 
 Будинки та споруди навчальних закладів [31]  [28] 
 Будинки та споруди дошкільних навчальних закладів  [36] [33] 
 Заклади охорони здоров’я  [47] [42] 
 Підприємства торгівлі [15]  [12] 
 Готелі [51]  [44] 
Примітка: Fh – опалювальна площа житлового будинку, м2; Vh – опалювальний об’єм громадського будинку або споруди, м3.    

Питомі тепловитрати на опалення будинків розрахункові або фактичні повинні бути менші за максимально допустиме значення питомих тепловитрат на опалення будинку за опалювальний період.

Виконання цієї умови для будинку , що проектується або експлуатується, перевіряється на підставі результатів експериментальних випробувань згідно з ДСТУ Б В. 2. 2-21 або з використанням математичних моделей теплового режиму будинку, а також за результатами розрахунків згідно з додатком Н та ДСТУ- Н Б А.2.2-5.

На основі різниці в % розрахункового або фактичного значення питомих тепловитрат, від максимально допустимого значення встановлюються класи енергетичної ефективності будинку ( А, В, С,D, E, F ).

Таблиця 2
Класифікація будинків за енергетичною ефективністю


Класи енергетичної ефективності будинку 

Різниця в % розрахункового або фактичного
значення питомих тепловитрат, qбу д, від максимально допустимого
значення, Еmax, [(qбу д - Еmax)/ Еmax,].100 % 
A Мінус 50 та менше 
B Від мінус 49 до мінус 10 
C Від мінус 9 до 0 
D Від 1 до 25 
E Від  26 до 75 
F 76  та більше 


 Найгірший клас енергетичної ефективності будинку F, а відповідно А характеризує будинки з найкращими показниками.
Необхідний клас енергетичної ефективності будинку задається у завданні на проектування і підтверджується енергетичним паспортом будинку.
Для нового будівництва клас енергетичної ефективності будинку повинен бути не нижче С.

-Хто і як контролює виконання вимог?

Відповідає за достовірність даних енергетичного паспорту проекту будинку проектна організація, що здійснює його заповнення під час проектування, або організація, яка оформлює енергетичний паспорт будинку, що здається в експлуатацію або експлуатується.

Енергетичний паспорт будинку є структурним елементом розділу «Енергоефективність» у складі проектної документації об’єктів. Вимоги до складу, викладення та оформлення розділу «Енергоефективність» при проектуванні житлових та громадських будинків викладені в ДСТУ Б А. 2.2-8:2010.

Цей стандарт застосовують юридичні та фізичні особи – суб’єкти господарської діяльності незалежно від форм власності, які здійснюють проектування нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту, енергетичної паспортизації будинків, при визначенні класу енергетичної ефективності будинку.

Завершальним етапом розроблення проектів будівництва є експертиза. Експертизу проводять експертні організації незалежно від форми власності, що відповідають критеріям, визначеним Мінрегіоном. Інформація про експертні організації, які відповідають критеріям, оприлюднюється зазначеним Міністерством на його офіційному сайті.

Експертиза проектів будівництва об'єктів IV і V категорій складності, що споруджуються за рахунок бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, а також кредитів, наданих під державні гарантії, проводиться експертною організацією державної форми власності.

Експертна організація, яка проводить експертизу, визначається замовником будівництва. Експертизу не може проводити розробник проекту будівництва. Нажаль, обов’язкова експертиза передбачена лише для об’єктів 4 та 5 категорії складності, тому більшість проектів мають значні недоліки, щодо розроблення заходів з енергозбереження.

Контроль за дотриманням юридичними і фізичними особами будівельних норм , стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт, в тому числі пов’язаних з енергоефективністю, покладений на працівників і експертів Державної архітектурно-будівельної інспекції України (Держархбудінспекція України ).

-Чи існують відмінності в нормативах (нижня границя ) української і європейської класифікації енергетичної ефективності жилих споруд і будинків?

В грудні 2010 року Верховна Рада України ратифікувала Договір Європейського Енергетичного співтовариства (ECT), згідно якого Україна стала учасником Договору та взяла на себе зобов’язання щодо виконання Директив Європейського Економічного Союзу з питань енергетики, енергозбереження та відновлювальних енергоресурсів. Щодо енергозбереження в будівлях існує Директива 2010/31/ЄЕС про енергетичні характеристики (енергетичне функціонування) будівель (EPBD).

Згідно з нею енергетична ефективність будівель повинна визначатися на базі розрахункової або фактичної річної енергії на задоволення різноманітних потреб, пов’язаних з її типовим використанням у будинку. До вказаних потреб повинні бути віднесені потреби у енергії на опалення та охолодження для підтримування заданої температури, а також потреби у енергії на гаряче водопостачання.

Існуючи методики в Україні щодо визначення показників енергоефективності будівель, які визначені нормативними документами/ [Конструкції будинків та споруд. Теплова ізоляція будівель: ДБН В.2.6-31:2006. – [Чинний з 01.04.2007].- К.: Мінбуд України, 2006. - 64 с. – (Державні будівельні норми України) та Проектування. Настанова з розроблення та складання енергетичного паспорта будинків при новому будівництві та реконструкції: ДСТУ-Н Б А.2.2-5:2007 – [Чинний з 01.07.2008].- К.: Мінрегіонбуд України, 2008. - 44 с. – (Державний стандарт України)враховують лишерічні енергопотреби будівель на опалення і не беруть до уваги витратиенергії на охолодження та підготовку гарячої води.У ЄС серед різноманітних існуючих стандартів розрахунку енергоефективності будівель Європейського Комітету по стандартизації центральне місце займає один стандарт, який пов’язує більшість стандартів в логічну послідовність етапів розрахунку – EN ISO 13790 . Україна не пішла окремим шляхом і не стала розробляти самостійну методику, а прийняла національний стандарт ДСТУ Б EN ISO 13790 , що має ступінь відповідності ідентичний (IDT) до міжнародного стандарту.

Однак стандарт EN ISO 13790 для національних органів відповідальних за нормування надає багато варіантів методик розрахунку показників енергоефективності будівель.

Наразі підготовлений та затверджений (зараз знаходиться у друку) національний стандарт - ЕНЕРГЕТИЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ БУДІВЕЛЬ. МЕТОД РОЗРАХУНКУ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ ПРИ ОПАЛЕННІ, ОХОЛОДЖЕННІ, ВЕНТИЛЯЦІЇ, ОСВІТЛЕННІ ТА ГАРЯЧОМУ ВОДОПОСТАЧАННІ. Цей стандарт визначає метод розрахунку енергоспоживання та встановлює національні рішення стосовно розрахункового методу оцінки річного енергоспоживання будівлі при опаленні та охолодженні згідно з ДСТУ Б ENISO 13790.

Зараз Україна готує Закон про енергетичну ефективність житлових та громадських будівель, направлений на відображення вимог Директиви 2010/31/ЄЕС про енергетичні характеристики будівель (EPBD), а також ряд нових нормативних документів, серед яких – нова редакція ДБН В.2.6-31, в які вже будуть приведені у відповідальність до вимог ЕС.

Таблиця 3
Порівняння вимог до опору теплопередачі в Україні з вимогами інших країн

 Вид огороджувальної конструкції  Значення Rqmin, для температурної зони  
II 
 1
   Україна
 Зовнішні стіни  3,3  2,8
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ 5,35/4,95  4,9/4,5 
 Вікна 0,75   0,6
Росія   
 Зовнішні стіни 2,8   2,45
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ 4,2 3,7 
 Вікна  0,45 0,37 
Білорусь   
 Зовнішні стіни 3,2   
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ 6,0   
 Вікна 1,0   
Естонія   
 Зовнішні стіни 3,57   
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ  4,5   
 Вікна 0,48   
Литва 
 Зовнішні стіни 5,0   
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ  6,25  
 Вікна 0,62   
   Латвія
 Зовнішні стіни 3,3 - 4,0   
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ  5,0  
 Вікна 0,55   
Фінляндія   
 Зовнішні стіни 5,8   
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ 11,1   
 Вікна  1,0  
Європейські країни
 Зовнішні стіни  3,3 - 4,0 3,3 - 4,0 
 Покриття й перекриття неопалюваних горищ  3,5 - 5,0  3,5 - 5,0
 Вікна   0,5 - 0,8   0,5 - 0,8

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів