У Маяках на Одещині розвивають «зелений» туризм

Повернутися в розділ Нові технології
Поділитися з друзями -

«Ой, дивись, мабуть бобер! З зеленим очеретом у зубах!», вказую колезі Роману на півметрову тваринку, яка торпедою перерізає дзеркало запруди. Ми у старовинному селі Маяки, на березі Дністра. Виявляється, що то ондатдра. Місцеві рибалки впевнені: ця річкова істота селиться тільки у чистій воді. Помітно, що риболовля тут найулюбленіше заняття. На капітальних містках над синіми водами ріки кілька рибалок та цілий частокол вудилищ.

Благословенні природою

Поїздка до Маяків припала на спекотний червень. Але над Дністром спека сприймається значно легше. Журналістів з різних регіонів України поважні представники Маяківської громади приймають прямо на березі ріки. Це щойно розбудована територія рекреаційної зони. Для відпочиваючих тут передбачили все: велике шатро, яка ще пахне свіжим деревом; площадки для встановлення наметів; місця для мангалів та кострищ, поливний парк з дивними квітучими катальпами, пісочне плесо над рікою.

На фото: Микола Роженко, начальник відділу культури та туризму Маяквської сільради та заступник голови Маяківської сільради Василь Усенко

Екзотичні катальпи обрали, щоб прикрасити рекреаційну зону за проектом Кемпінг-сайт, який на 90% був профінансований Євросоюзом, 10% додали партнери 

Ріка та громада давно разом – з ХІV століття. Про Одесу, яка за 40 км звідси тоді ще і згадки не було. Люди литовського князя Вітовта у ХV cторіччі заснували тут сторожу та побудували невелику фортецю Маяк-Караул, у ХІХ сторіччі тут була найзручніша пристань на Дністрі. Це місце завжди приваблювало людей. Чиста вода, рай для птахів, багаті рибою береги Дністра, поливні сади-городи. Місцеві мешканці продовжують традиції садівництва, тепличного господарства. Місцину ще називають «персиковим» раєм. Тут масово вирощують цей сезонний делікатес на продаж.

Громада на три райони

Унікальність Маяківської ОТГ в тому, що вона об’єднує три села різних районів: Біляївського, Білгород-Дністровського та Овідіопольського. Ці сусідні території, віддалені від своїх районних центрів, але тут межують між собою.

Входять в громаду села Маяки, Удобне та Надлиманське. Саме тут, на березі Дністра у Маяках з листопада 2017 року діє адміністративний центр трьох рівних громад. Населення Маяківської об’єднаної територіальної громади складає біля 10 тисяч.

Рішення про об’єднання приймали спільно. В цілому порозумілися та обрали єдиного голову ОТГ.
Заступник голови Маяківської сільради Василь Усенко ділиться цікавим досвідом, який він отримав всього за півроку існування ОТГ: «Плюс у децентралізації бачу в тому, що нас навчають заробляти і грамотно витрачати кошти».

Після об’єднання бюджет сільради виріс вдвічі – з 9 до 20 млн. гривень. В громаді одразу взялися за головне – комфорт мешканців та перспективний розвиток. На баланс ОТГ вже прийняли три школи, на черзі три сільські амбулаторії. Взялися за проект створення некомерційного «Центру первинної медико-санітарної допомоги», сподіваються виграти цільовий грант.

Є задача відремонтувати будівлю старої Маяківської амбулаторії, а другий поверх планують відвести під житло для сімейних лікарів. До Одеси всього 40 км, тому медики тут в дефіциті. В ОТГ придумали, як заохотити нових спеціалістів. Пропонують житло поруч з робочім місцем та достойну зарплатню.

Щодо перспектив, вирішили розвивати різноплановий туристичний напрям. Відремонтована у 2017 траса Одеса - Рені, надає додаткові переваги, бо Маяківська ОТГ знаходится саме біля автостради. Нарешті відпочивальники можуть зручно і швидко дістатися на відпочинок. Без нарікань на колишні ями та ухаби.

Природничі маршрути для «зеленого» туризму

Їх у Маяках розробляв справжній науковець та практик. Микола Роженко, начальник відділу культури та туризму Маяквської сільради впевнений, що Дністер задає цікавий напрямок спортивного рибальства. «Водиться тут будь яка прісноводна риба, починаючи з білуги і закінчуючи маленькою, як її тут називають «явдошкою». Тут багатий рибний край. Біля 80 видів промислових риб. Виловити сома на 50-60 кг на наших територіях - це ще реальність. З промислових риб тут є судак, короб, товстолоб, лящ. Білуга – це найбільша риба нашого регіону. Думаю, що є у нас і столітні білуги», – заявляє Микола Роженко.

Микола Роженко впевнений, що завдяки створенню національного парку в цих місцях вдалося зберегти кілька видів червонокнижних птахів, комах і риб. Під час пілотних екскурсій, які  вже проводять берегами Дністра, туристи можуть побачити не тільки лебедів, бакланів, чапель, а і пеліканів. Пан Миколо каже, що всім дуже подобається спілкування з чистою дикою природою.

Розроблено три екологічні маршрути, які починаються з села та проходять по території Нижньодністровського національного природного парку. Маршрут на озеро Біле захопить заплавами з квітуючими білими лілеями та жовтими кубишками. Другий маршрут на 20 кілометрів приведе у «Царство птахів», саме так назвав його розробник. Від русла Дністра, далі по річці Глибокий Турунчук з виходом на Дністровський лиман. А третій маршрут пройде з Маяків на береги Глибокого Турунчука, де на старих деревах утворилися своєрідні пташині колонії.

Чемпіони з конеферми

Жеребець Нумізмат одразу привертає увагу. Він красивий, сильній, зі стильною стриженою гривою. Характер спокійний, миролюбний. Всім дає себе погладити, заселфітися. Діти, які приходять сюди займатися, теж дуже його люблять. Йому 8 років, за цей час він брав участь у кількох міжнародних змаганнях. Берейтор Дарья Яковлева каже, що це справжній чемпіон, не зіпсований зірковістю. Професію вчити коней виїздці вона обрала свідомо. Сама Даша займається у кінно-спортивному клубі з 13 років. Зараз їй 23, і вона продовжує навчання, тепер на професійного тренера.

На фото з ФБ сторінки - Дарья Яковлева з Нумізматом

Всього у клубі «Золота грива» в Маяках 25 коней різного віку. Кожен бажаючий може брати уроки верхової їзди. Клуб розвивається, добудовують нові об’єкти. Будується поле для кругової виїздки. Учасники клубу мають можливість залишитись на ночівлю після занять, подовше поспілкуватися з конями. 

Обсерваторія з історією

Територія спостережної станції астрономічної обсерваторії Одеського національного університету ім. Мечникова нагадує старий сад. Корпуси та дослідницькі об’єкти потопають у зелені плодових дерев та квітів. Станції вже 60 років. За цей час працівники накопили значний науковий доробок, яким діляться з відвідувачами.

Науковий туризм – дуже цікавий напрям, який динамічно розвивається у світі. А обсерваторії в Маяках є чим поділитися з дослідниками. Тут зберігається унікальна колекція знімків зоряного неба на скляних пластинах - склотека. Архів панорамних фотографій займає кілька кімнат адміністративного корпусу, налічує біля 110 тисяч пластин з 1909 по 1989 роки. Частина архіву – пластини, які українським астрономам вдалося вивезти з обсерваторії у Симеізі після анексії Криму. Зараз це третя місце в світі колекція після американського Гарварду та німецького Зоннебергу.

За 80 років патрульних спостережень на цих фотопластинах зафіксовано багато «зоряних» подій, розказує хранителька стеклотеки Світлана Кашуба. Наприклад, комета, шлях якої відображено у 1911 році. Наступного разу земляни побачать її через 1000 років. Інформація на скляних носіях дуже цінна, тому обсерваторія сканує дані, щоб мати цифровий архів.

Наукова співробітниця обсерваторії Світлана Кашуба живе і працює на станції вже більше 30 років, зараз виконує обов’язки керівника станції спостереження. Вона розказує, що станція має сучасний телескоп – ОМГ з діаметром дзеркала 800 мм, сконструйований та зібраний руками вчених обсерваторії. Це дозволяє співробітникам приймати участь в міжнародних наукових програмах дослідження космосу. Управління телескопом автоматизовано, тут проводяться позиційні спостереження небесних тіл. Один з важливих напрямів – спостереження «поясу» навколоземного космічного сміття. На жаль, людство спромоглося настільки засмітити навколоземну орбіту, що це вже несе загрозу для космічних апаратів.

Телескоп, який дозволяє проводити патрулювання небесних тіл, зібрано руками працівників станцїї

На жаль обсерваторія перебуває у скрутному стані, держава майже не фінансує об’єкт. У кращі часи тут працювало до 40 спеціалістів та вчених. Зараз залишилося четверо ентузіастів, які професійно виконують свої обов’язки. І, не зважаючи на мінімальний рівень оплати, примудряються додавати гроші з власних кішеней, щоб підтримувати обладнання у робочому стані. Деякі деталі будівель обсерваторії, наприклад, розсувний дах, інше конструктивне приладдя зроблені власноруч.

Керівництво Маяківської ОТГ впевнено, що такий унікальний науковий об’єкт має гарну туристичну перспективу, якщо про нього дізнаються та зацікавляться професійні дослідники та аматори.

Маяківська ОТГ стала для мене певним відкриттям. Наскільки багата Одещина не тільки на природні та історичні дари, а головне – на професійних та активних людей. Які люблять свою землю та працюють над розвитком громади.

Матеріал підготовано за сприяння Харківського прес-клубу в межах проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа».

Фото Лариси Білозерової та Романа Матвіюка

Лариса Білозерова

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів