Експерт Геннадій Рябцев про реформи української енергетики: що зроблено, а що на черзі  

Поділитися з друзями -


Круглий стіл «Шляхи пришвидшення реформування енергетики в Україні» наприкінці листопада 2018 р. зібрав у Київському прес-клубі експертів енергетичної галузі.  

 

Другий рік в центрі столиці у співпраці з НСЖУ працює медіа-центр «Територія реформ». Це інформаційно-комунікаційний майданчик. Його заходи відкриті для всіх, хто цікавиться станом реформування в Україні. Обговоренням реформ у енергетиці Київський прес-клуб розпочав серію з 15 круглих столів. Заходи проходять у співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка за підтримки Міністерства інформаційної політики України. Формат зустрічей – ключові повідомлення від профільних експертів, активне обговорення тем. Про задачі та хід українських реформ у різних сферах розмова проходить в форматі – «простою мовою про складне». Іде пряма трансляція в Інтернеті, в інтерактивному обговоренні приймають участь експерти, законодавці, представники профільних відомств та громадських об’єднань. 

 

 
Стан справ, зміни у законодавчому полі 

Обговорення реформування енергетики в Україні почали з аналізу ситуації в енергетиці, зокрема, у нормативно-правовій сфері. 

Експерт Геннадій Рябцев характеризує українську енергетику до 2014 року, як галузь, що повністю залежала від РФ у питаннях постачання ядерного палива, природного газу, нафти й нафтопродуктів; завантаження транзитних маршрутів; забезпечення стійкості роботи енергетичних систем; вибору методів і механізмів взаєморозрахунків.  

«Щоб вийти із «пастки» енергетичної залежності від РФ, у 2014-2017 роках, уперше з моменту набуття незалежності, було закладено законодавчі основи. Вони відкрили шлях до запровадження нових моделей взаємовідносин в енергетиці, створили підстави подолання інституційної пастки прогресуючого погіршення стану українського енергетичного сектору», - інформує Г. Рябцев. 

З позитивних змін експерт відзначає прийняття низки законодавчих актів, які: 
  

– запроваджують нові моделі функціонування енергетичних ринків:  
Закони України «Про ринок природного газу» (2015), «Про ринок електричної енергії» (2017), «Про Національну комісіющо здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (2016). 

- стимулюють підвищення енергоефективності: 
Закони України «Про Фонд енергоефективності» (2017), «Про енергетичну ефективність будівель» (2017), «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (2017). 

Серед позитивних змін Геннадій Рябцев відмічає, що прийнято рішення щодо поступового реформування системи субсидування.   

«Перший етап реформування, запроваджений 1 січня 2018 року, змінив систему розрахунків на рівні підприємств-надавачів послуг, надавши їм можливість вибору постачальника енергоносіїв із здійсненням розрахунків «живими» грошима.  

Другий етап монетизації, що розпочнеться 1 січня 2019 року, передбачає виплату безпосередньо споживачеві пільг і субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі. Це означає, що їх отримувачі можуть залишати собі зекономлені в результаті ощадливого споживання кошти. Таким чином монетизація стане додатковим стимулом для енергоефективності». 

Енергетичні ринки 

Експерт відмічає, що продовжується робота в плані диверсифікація джерел енергії.  Сформовано нову систему взаємовідносин із іншими гравцями на регіональних енергетичних ринках. Це відбувається у кількох сферах, зокрема, Генадій Рябцев виділяє такі напрями:  

Сфера газопостачання - Україна з 2015 року може забезпечити себе поставками природного газу із неросійських джерел. При цьому кількість постачальників природного газу перевищила 70. У 2017 році приватні імпортери реалізували на ринку  України 5,4 млрд куб. м, а сам імпорт газу у 2017 році був загальним обсягом 14,1 млрд куб. м (НАК «Нафтогаз України» імпортував 8,7 млрд куб. м) здійснювався виключно з європейського ринку; 

Сфера електроенергетики - Україна реалізує програму досягнення синхронного режиму роботи з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E. Угода про умови майбутнього об’єднання набула чинності 7 липня 2017 року. Передача електричної енергії надасть додаткові можливості для балансування і створить умови для більш досконалої конкуренції на єдиному ринку, сформує стимули для енергетичних компаній України до підвищення ефективності своєї роботи, виходу на зовнішні ринки, а також створить можливості диверсифікації поставок електроенергії; 

Сфера ядерної енергетики - З 2014-го по 2017 рік дослідна експлуатація палива Westinghouse на підставі результатів експлуатації та відповідних обґрунтувань безпеки була розширена з одного до шести енергоблоків; поставлено 13 партій ядерного палива компанії Westinghouse. При цьому, у січні 2018 року між ДП «НАЕК Енергоатом» і Westinghouse Electric підписано угоду про продовження співробітництва до 2025 року. Очікується, що  доля електроенергії, виробленої на АЕС з ядерного палива не російського походження зросте, щонайменше, до 40%. 

Геннадій Рябчев зауважує: «У 2014-2017 роках відбулися істотні зміни, спрямовані на запровадження в Україні сучасної, європейської моделі функціонування енергетичного сектору. Проте, щоб остаточно позбутися «енергетичного тягаря», що використовується РФ як інструмент гібридної війни, варто нейтралізувати низку загроз енергетичній безпеці». 

Щодо енергетичної безпеки 

Однією з найбільших із небезпек експерт вважає незавершеність переходу від адміністративної до ринкової моделі регулювання енергетичних ринків 

Геннадій Рябцев впевнений: «Ситуація, коли законами України запроваджені нові моделі енергетичних ринків та, водночас, діють елементи застарілого права, що регулюють відносини між їх учасниками, формує сумнів щодо системності практичних дій і сталості політики держави. 

Зволікання з упровадженням європейської енергетичної моделі спонукає суб’єктів господарювання, у тому числі галузевих монополістів, до лобіювання в органах влади власних проектів. Це суперечать ухваленим принципам функціонування ринків. Намагання монополістів забезпечити собі на якомога довший період особливі умови господарювання, наприклад, неринкові ціни й тарифи, державні гарантії чи кредити тощо, загрожує і їм самим, і державі в цілому».  

Не меншою загрозою є небезпека перетворення вимушенихухвалених на перехідний період заходів на вкорінені й постійні. Ідеться, зокрема про недосконалі методики розрахунку цін на природний газ та енергетичне вугілля, відомі як «Дюссельдорф плюс» і «Роттердам плюс». 

Що робити? 

Щоб виправити ситуацію, експерт Геннадій Рябцев пропонує:  

  • прискорити формування організаційно-інституційної бази, що забезпечує функціонування енергетичних ринків за новою моделлю; 
  • припинити адміністративне втручання держави в діяльність суб’єктів енергетичних ринків, незалежно від форм власності;  
  • завершити корпоратизацію та приватизацію енергетичних активів; 
  • відмовитися від перехресного субсидіювання;  
  • завершити процес монетизації субсидій. 

Підсумовуючи аналіз, Геннадій Рябцев зауважує: «Незавершеність переходу від адміністративної до ринкової моделі регулювання енергетичних ринків не лише стримує опанування найкращих світових бізнес-практик суб’єктами господарювання, але й підриває довіру до дій українського уряду». 

Підготувала Лариса Білозерова, Київський прес-клуб

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів