Експерт Геннадій Рябцев про реформи української енергетики

Круглий стіл «Шляхи пришвидшення реформування енергетики в Україні» наприкінці листопада 2018 р. зібрав у Київському прес-клубі експертів енергетичної галузі. Обговорювали, що вже зроблено, а що на черзі.

 

Стан справ, зміни у законодавчому полі

Обговорення реформування енергетики в Україні почали з аналізу ситуації в енергетиці та, зокрема, у нормативно-правовій сфері.

Експерт Геннадій Рябцев характеризує українську енергетику до 2014 року, як галузь, що «повністю залежала від РФ у питаннях постачання ядерного палива, природного газу, нафти й нафтопродуктів; завантаження транзитних маршрутів; забезпечення стійкості роботи енергетичних систем; вибору методів і механізмів взаєморозрахунків».

«Щоб вийти із «пастки» енергетичної залежності від РФ, у 2014-2017 роках, уперше з моменту набуття незалежності, було закладено законодавчі основи, що відкрили шлях до запровадження нових моделей взаємовідносин в енергетиці та створили підстави подолання інституційної пастки прогресуючого погіршення стану та перспектив розвитку українського енергетичного сектору», – інформує Г. Рябцев.

З позитивних змін експерт відзначає прийняття низки законодавчих актів, які:

– запроваджують нові моделі функціонування енергетичних ринків
Закони України «Про ринок природного газу» (2015), «Про ринок електричної енергії» (2017), «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (2016)

– стимулюють підвищення енергоефективності
Закони України «Про Фонд енергоефективності» (2017), «Про енергетичну ефективність будівель» (2017), «Про комерційний облік теплової енергії та водопостачання» (2017)

Серед позитивних змін, Геннадій Рябцев відмічає: «Прийнято рішення щодо поступового реформування системи субсидування.  Перший етап реформування, запроваджений 1 січня 2018 року, змінив систему розрахунків на рівні підприємств-надавачів послуг, надавши їм можливість вибору постачальника енергоносіїв із здійсненням розрахунків «живими» грошима. Другий етап монетизації, що розпочнеться 1 січня 2019 року, передбачає виплату безпосередньо споживачеві пільг і субсидій на оплату житлово-комунальних послуг у грошовій формі. Це означає, що їх отримувачі можуть залишати собі зекономлені в результаті ощадливого споживання кошти. Таким чином монетизація стане додатковим стимулом для енергоефективності».

 

Енергетичні ринки

Експерт відмічає, що продовжується робота в плані диверсифікація джерел енергії.  Сформовано нову систему взаємовідносин із іншими гравцями на регіональних енергетичних ринках. Зміни відбуваються у кількох сферах, зокрема Генадій Рябцев виділяє:
 

• У сфері газопостачання

 Україна з 2015 року може забезпечити себе поставками природного газу із неросійських джерел. При цьому кількість постачальників природного газу перевищила 70. У 2017 році приватні імпортери реалізували на ринку України 5,4 млрд куб. м, а сам імпорт газу у 2017 році був загальним обсягом 14,1 млрд куб. м (НАК «Нафтогаз України» імпортував 8,7 млрд куб. м) здійснювався виключно з європейського ринку;

• У сфері електроенергетики

 Україна реалізує програму досягнення синхронного режиму роботи з енергосистемою континентальної Європи ENTSO-E. Угода про умови майбутнього об’єднання набула чинності 7 липня 2017 року. Передача електричної енергії до/з ENTSO-E надасть додаткові можливості для балансування і створить умови для більш досконалої конкуренції на єдиному ринку, сформує стимули для енергетичних компаній України до підвищення ефективності своєї роботи, виходу на зовнішні ринки, а також створить можливості диверсифікації поставок електроенергії;

• У сфері ядерної енергетики

З 2014-го по 2017 рік дослідна експлуатація палива Westinghouse на підставі результатів експлуатації та відповідних обґрунтувань безпеки була розширена з одного до шести енергоблоків; поставлено 13 партій ядерного палива компанії Westinghouse. При цьому, у січні 2018 року між ДП «НАЕК Енергоатом» і Westinghouse Electric підписано угоду про продовження співробітництва до 2025 року. Очікується, що  доля електроенергії, виробленої на АЕС з ядерного палива не російського походження зросте, щонайменше, до 40%.

Геннадій Рябцев зауважує: «У 2014-2017 роках відбулися істотні зміни, спрямовані на запровадження в Україні сучасної, європейської моделі функціонування енергетичного сектору. Проте, щоб остаточно позбутися «енергетичного тягаря», що використовується РФ як інструмент гібридної війни, варто нейтралізувати низку загроз енергетичній безпеці».

Щодо енергетичної безпеки

Однією з найбільших із небезпек експерт вважає незавершеність переходу від адміністративної до ринкової моделі регулювання енергетичних ринків. Це спричиняє суттєве відставання в темпах розроблення та ухвалення нормативно-правових актів щодо функціонування енергетичних ринків і переходу суб’єктів господарювання на кращі світові бізнес-практики, базовані на стратегіях неперервності бізнесу й механізмах цивілізованої конкуренції.

«Ситуація, коли законами України запроваджені нові моделі енергетичних ринків та, водночас, діють елементи застарілого права, що регулюють відносини між їх учасниками, формує сумнів щодо системності практичних дій і сталості політики держави.

Зволікання з упровадженням європейської енергетичної моделі спонукає суб’єктів господарювання (у тому числі галузевих монополістів) до лобіювання в органах влади власних проектів, що суперечать ухваленим принципам функціонування ринків. Їхні намагання забезпечити собі на якомога довший період особливі умови господарювання (неринкові ціни й тарифи, державні гарантії чи кредити тощо) загрожує і їм самим, і державі в цілому. Адже проекти, розпочаті сьогодні в рамках чинних взаємовідносин, у майбутньому будуть або зупинені через запровадження нової моделі ринку, або заблокують її становлення.

Не меншою загрозою є небезпека перетворення вимушених, ухвалених на перехідний період заходів на вкорінені й постійні. Ідеться, зокрема про недосконалі методики розрахунку цін на природний газ та енергетичне вугілля, відомі як «Дюссельдорф плюс» і «Роттердам плюс».

Що робити? 

Щоб виправити ситуацію, експерт Геннадій Рябцев пропонує:  

• прискорити формування організаційно-інституційної бази, що забезпечує функціонування енергетичних ринків за новою моделлю; 

• припинити адміністративне втручання держави в діяльність суб’єктів енергетичних ринків, незалежно від форм власності;  
• завершити корпоратизацію та приватизацію енергетичних активів; 
• відмовитися від перехресного субсидіювання;  
• завершити процес монетизації субсидій. 

Підсумовуючи аналіз, Геннадій Рябцев зауважує: «Незавершеність переходу від адміністративної до ринкової моделі регулювання енергетичних ринків не лише стримує опанування найкращих світових бізнес-практик суб’єктами господарювання, але й підриває довіру до дій українського уряду». 

Довідково:
Другий рік в центрі столиці у співпраці з НСЖУ працює медіа-центр «Територія реформ». Це інформаційно-комунікаційний майданчик. Його заходи відкриті для всіх, хто цікавиться станом реформування в Україні. Обговоренням реформ у енергетиці Київський прес-клуб розпочав серію з 15 круглих столів. Заходи проходять у співпраці з Українським інститутом соціальних досліджень ім. О. Яременка за підтримки Міністерства інформаційної політики України. Формат зустрічей – ключові повідомлення від профільних експертів, активне обговорення тем. Про задачі та хід українських реформ у різних сферах розмова проходить в форматі – «простою мовою про складне». Іде пряма трансляція в Інтернеті, в інтерактивному обговоренні приймають участь експерти, законодавці, представники профільних відомств та громадських об’єднань. 

Підготувала Лариса Білозерова, Київський прес-клуб