Майбутнє України у контексті зеленого зростання

Повернутися в розділ Зелена свідомість
Поділитися з друзями -

23 грудня 2014 року на пресс-конференції в УНІАН спеціалісти-екологи розказали про необхідність  реформування країни з урахуванням вимог охорони довкілля, здоров’я людини та інноваційних розробок. Представники трьох основних  ланок: громадської організації, науково-експертного середовища та влади разом  представили публікації «На шляху до зеленого зростання: моніторинг прогресу в Україні» та Програму екологізації економіки у країнах Східного партнерства ЄС.

Питання зеленої енергоефективної економіки розглядали Андрій Андрусевич (Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля»), Людмила Мусіна (Міністерство економічного розвитку і торгівлі України) та Олексій Хабатюк (Фонд цільових екологічних інвестицій), представник експертної платформи з енергоефективності.




Монітринг від РАЦ «Суспільство і довкілля»

Нещодавно проведений моніторинг індикаторів зеленого зростання в Україні представив Андрій Андрусевич, керівник ГО Ресурсно-аналітичний центр «Суспільство і довкілля». Він розказав про основні розділи доволі змістовної аналітичної публікації. На 75 сторінках Моніторингу представлено групи індикаторів та оцінюваних питань. За допомогою наведених таблиць, діаграм та графіків можна відслідкувати:

 - соціально-економічні показники (структуру ВВП, ціни на сировину, демографію, ринок праці та доходи соціальних груп тощо)

- екологічну та ресурсну інтенсивність ( вуглецеву, енергетичну та ресурсну)

-  запаси природніх ресурсів (водні та лісові ресурси, ґрунти, біорізноманіття)

- екологічну якість життя (показники впливу стану довкілля на здоров’я людини)

- економічні можливості та політику (технології та інновації, міжнародні фінансові потоки, екологічні збори та платежі)

 Було використано більше десятка джерел інформації: від статистичних збірок до міжнародних доповідей та програм.

Всі ці показники  є прекрасною базою для  подальшої праці над стратегією розвитку.

Андрій Андрусевич розповів як організація працювала над моніторингом: «Є дві методології в світі: Єльського університету та ОЕСD. Цей звіт ми робили 1,5 роки за методологією ОЕСD. Тут є можливість проаналізувати дані по 55 показниках, побачити тенденції. Загальних висновків ми не робимо. Далі працювати з цим повинна держава. А зараз ми розробляємо рекомендації по дев’яти окремим секторам».

 
Екологізація економіки

Людмила Мусіна, консультант міністра економічного розвитку і торгівлі, повідомила, що Україна не поодинока на цьому складному шляху. Країні допомагають інституції Єврокомісії та ООН. Так, наприклад, у програмі EaP GREEN партнерство заради навколишнього середовища та екологічного зростання Україна разом з 5 країнами Східного партнерства ЄС працює над новими викликами.

Серед них: екологізація малих та середніх підприємств, розвиток органічного сільського господарства, відновлювані джерела енергії, впровадження стратегічної екологічної оцінки, особливу увагу приділено формуванню цілісної концепції «зеленої» економіки.

Все це вимагає узгодженої політики, формування показників зеленого розвитку, окремого фінансування зелених інвестицій та ринкового стимулювання екологічно чистої продукції.

«В ЄС зараз вже йдуть далі, розробляючи програму безвідходної економіки, чи як її ще називають – економіки закритого циклу. За попередніми підрахунками це дозволить створити в країнах Євросоюзу додатково 3,5 млн. робочих місць та збільшити ВВП на 1%», – додає Людмила Мусіна.

 

Як енергоефективність сприятиме економічному розвитку

Практика свідчить, що поки в Україні не досягнуто основної мети екологічного податку. Замість вирішення цільових екологічних проблем конкретних платників екоподатків, ці кошти іноді так і залишаються у державних «закромах», латаючі бюджетні дірки.

Досить гостро стоїть питання політики держави щодо зміни клімату і високих показників енергоємності нашої економіки. У цій сфері держава потребує реальних змін. Проте навіть у прийнятій нещодавно Програмі уряду використовується така термінологія, що показує необізнаність урядовців у суті питання, наголошує керівник Фонду цільових екологічних інвестицій Олексій Хабатюк. «Я, наприклад, не можу зрозуміти, що саме малось на увазі у висловлюванні прем’єр-міністра «енергетична ефективність альтернативних джерел енергії», – говорить експерт.

Олексій Хабатюк  продовжує, що в програмних документах часто наводяться показники зниження чогось, незрозуміло до чого саме. Тобто не визначена базова лінія для порівняння. «Енергоємність нашої продукції, тобто рівень витрат паливно-енергетичних ресурсів на одиницю виробленого валового внутрішнього продукту, в 3–4 рази вище, ніж в країнах ЄС, а це величезний потенціал. Позитив в тому, що ми поступово все ж скорочуємо енергоємність. За останні 18 років вона знизилась в 1,5 рази. Проте це дуже повільно, за рахунок енергоефективності ми могли б значно скоротити споживання енергоресурсів», – упевнений експерт.

Щодо політики енергоефективності – її поки немає. Є закон «Про енергозбереження», є кілька директив ЕС, але потрібен базовий закон про енергоефективність, механізми та інструментарій його виконання.
«Необхідна зміна національного законодавства України в цих сферах відповідно до прийнятих зобов’язань в рамках Енергетичного співтовариства та Директив ЄС. Важливо створити фінансові механізми для залучення коштів на заходи з підвищення енергоефективності. Функція держави – встановлювати правила та контролювати їх виконання», – підсумував Олексій Хабатюк.

Лариса Білозерова

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів