Аналіз енергетичних стратегій країн ЄС: досвід лідерів допоможе Україні

Повернутися в розділ Відновлювана енергія
Поділитися з друзями -

Загроза глобального потепління, вичерпність викопних палив та інші чинники змушують країни світу суттєво змінювати структуру енергетичного сектору. Країни розробляють і реалізують плани та стратегії щодо скорочення загального енергоспоживання за рахунок впровадження енергоефективних технологій та ззаміщення традиційних енергоносіїв відновлюваними джерелами енергії (ВДЕ). 

Україна також взяла на себе певні  зобовязання, щодо скорочення викидів вуглецю.  підписавши 22 квітня 2016 року  Паризьку угоду про боротьбу зі зміною клімату. Договір передбачає скорочення викидів парникових газів та необхідньсть впровадження заходів щодо утримання зростання середньої темпертури в світі в межах 2 градусів за Цельсієм. Угода почне діяти з 2020 року. Сподіваємося, що Україні стане в нагоді досвід країн-лідерів з розвітку низьковуглецевої  енергетики.

На прохання "Green Енергоефективності" керівники Біоенергетичної асоціації України (БАУ)  Георгій Гелетуха та Тетяна Желєзна  поділилися з порталом  аналітикою щодо світових стратегій розвитку енергетики в умовах  боротьби зі зміною клімату.


Енергетичні стратегії деяких країн Європейського Союзу та світу

ДАНІЯ
 
У 2011 році в Данії було прийнято Енергетичну стратегію до 2050 року, яка окреслила заходи для досягнення довгострокової мети – повної незалежності країни від викопних палив. Стратегія також визначає нові коротко- та середньострокові заходи для виконання національних цілей 2020 року – 33% відновлюваних джерел енергії (ВДЕ) у валовому кінцевому енергоспоживанні (що навіть перевищує офіційну ціль Данії як члена ЄС – 30%), 10% ВДЕ на транспорті та скорочення загального енергоспоживання на 6% у порівнянні з 2009 р. Данія поставила собі за мету увійти до першої трійки країн світу з точки зору успішності впровадження відновлюваних джерел енергії до 2020 року та стати однією з найбільш енергоефективних країн-членів Організації економічного співробітництва та розвитку також до 2020 року.

АВСТРІЯ

Відновлювані джерела енергії наразі займають друге місце в структурі енергоспоживання Австрії (30%) після нафтопродуктів (36%). З усіх ВДЕ 58% припадає на біомасу та органічні відходи. Енергетична стратегія Австрії до 2020 року ставить за мету збільшення частки ВДЕ у валовому кінцевому енергоспоживанні до 34%. При цьому важливу роль відіграє впровадження заходів з енергоефективності та енергозбереження, оскільки завдяки цьому планується втримати ВКЕ у період до 2020 р. на рівні 2005 р. (близько 1150 ПДж/рік). Без застосування заходів з енергоефективності валове кінцеве енергоспоживання країни у 2020 р. могло б збільшитися на 200 ПДж/рік.

Наразі в Австрії на громадському та урядовому рівнях йдуть дебати щодо необхідності прийняття нової стратегії з більшими часовими рамками та амбіційнішими планами. Асоціація відновлюваної енергетики Австрії пропонує прийняти нову енергетичну стратегію принаймні до 2030 року з такими ключовими цілями: скорочення кінцевого енергоспоживання на 940 ПДж порівняно з 1990 роком, нарощування частки відновлюваної енергії до 60% та скорочення викидів парникових газів на 60% до 2030 року.

Треба зазначити, що вже зараз 100% електроенергії в Нижній Австрії, найбільшій федеральній землі країни, генерується з ВДЕ, а саме, 63% – на ГЕС, 26% – на ВЕС, 9% – з біомаси і 2% – за рахунок сонячної енергії. Що стосується Австрії в цілому, відновлювані джерела забезпечують 75% всього обсягу виробництва електроенергії.

ШВЕЦІЯ

Розвиток енергетики в Швеції керується Законом про інтегровану кліматичну та енергетичну стратегію (2008 р.), яким встановлено ряд доволі амбітних цілей. Зокрема, планується досягти 50% ВДЕ у валовому кінцевому споживанні енергії до 2020 р., відмовитися від викопних палив в транспортному секторі до 2030 р. й досягти повної декарбонізації до 2050 року.

Також у 2015 році урядом Швеції було прийнято за мету стати першою країною, яка повністю відмовиться від викопного палива (без зазначення конкретного терміну досягнення мети), але при цьому залишається використання атомної енергії в певному обсязі. Для реалізації плану по відмові від викопного палива виділено значні кошти на впровадження цілої низки заходів, зокрема, на розвиток сонячної електрогенерації, дослідження технологій зберігання електроенергії, створення «розумних» мереж, модернізацію житлових будівель та підвищення їх енергоефективності, впровадження ВДЕ на транспорті.

НІМЕЧЧИНА

Енергетична Стратегія Німеччини до 2050 року (прийнята у 2010 р.) передбачає повну відмову від використання атомної енергії до 2022 року. Цей строк (коротший за попередньо прийнятий) було встановлено після аварії на японській АЕС Fukushima Daiichi у березні 2011 року. Реалізація даного плану почалася із зупинки 8 найстаріших АЕС Німеччини. Відновлювані джерела енергії було визначено енергетичною стратегією як основною складовою структури енергопостачання країни у перспективі до 2050 року. Також було розроблено законодавчі механізми стимулювання розвитку ВДЕ та підвищення енергоефективності. Ці механізми (загалом 7) прописані у програмі «Енергетичний перехід» (Energiewende).

Основні цілі Енергетичної Стратегії Німеччини до 2050 р. представлено в таблиці 1. Закон про відновлювані джерела енергії 2012 року (EEG 2012) визнав ці цілі обов’язковими. У 2050 році внесок ВДЕ до загального кінцевого енергоспоживання має становити 60%, до споживання електроенергії – 80%. При цьому загальне споживання первинної енергії зменшиться на 20% до 2020 р. та на 50% до 2050 р. від рівня 2008 р.

Основні показники Енергетичної Стратегії Німеччини до 2050 року

 

н.д. – немає даних.

США

У 2014 році Президент США Барак Обама запропонував так звану «Всеосяжну Енергетичну Стратегію». Одним з її ключових елементів є розвиток відновлюваних джерел енергії, переважно «зеленої» електрогенерації. Зокрема, планується майже потроїти обсяг виробництва електроенергії з ВДЕ – до 20% у 2030 році (без врахування гідроенергії). При цьому викиди парникових газів на електростанціях США мають зменшитись на 32% до 2030 р. Треба зазначити, що окремі штати, наприклад, Каліфорнія, впевнено рухаються по шляху досягнення 100% енергії з відновлюваних джерел.

Каліфорнія

Фахівцями Стенфордського Університету було проведено дослідження та аналіз майбутньго розвитку енергетики штату Каліфорнія. Основна ідея полягала у відмові від викопного палива та ядерної енергетики на користь відновлюваних джерел енергії. Шляхом нарощування нових потужностей на ВДЕ, впровадження заходів з підвищення енергоефективності та переходу з технологій генерації енергії, що використовують процеси горіння палива, на енергетику без використання будь-яких видів палива штат може досягти 100% відновлюваної енергетики та повністю відмовитися від викопного палива до 2050 року. При цьому прогнозується наступний внесок різних ВДЕ: сонячна енергія – 55%, енергія вітру – 35%, геотермальна енергія – 5%, гідроенергія – 4%, енергія хвиль – 1%. Цікавим результатом даного дослідження є також те, що площа земель, необхідних для встановлення всього запланованого обладнання на ВДЕ, займатиме лише 4,77% від загальної площі Каліфорнії. Очікуваний розподіл площі такий: ВЕС (наземні) – 2,77%, ВЕС (офшорні) – 0,86%, СЕС – 1,14%, геотермальні установки – 0,006%.

Гаваї

Влітку 2015 року Гаваї стали першим штатом США, який прийняв законодавчо закріплену мету – досягти 100% виробництва електроенергії з ВДЕ до 2045 року. Для контролю динаміки досягнення цієї мети законом також встановлено дві проміжні цілі: 30% «зеленої» електроенергії у 2020 р. та 70% – у 2040 р. Треба зазначити, що за останні п’ять років частка ВДЕ у виробництві електроенергії на Гаваях подвоїлася і складає наразі 22% загального обсягу. В разі невиконання офіційних цілей з розвитку «зеленої» електрогенерації енергокомпанії будуть вимушені сплачувати штраф у розмірі 2 цента за кожну «надлишкову» кіловат-годину, вироблену з викопних палив.

КИТАЙ

Наразі Китай є одним з найкрупніших інвесторів в секторі відновлюваної енергетики в світі. Кошти, виділені державою на розвиток «зеленої» енергетики у період 2011-2015 рр., складали 473 млрд. доларів США. В результаті цього протягом останніх п’яти років в країні спостерігався стрімкий ріст електричних потужностей на ВДЕ, зокрема вітрових та сонячних електростанцій. У 2013 році завдяки впровадженню 13 ГВт сонячних фотоелектричних елементів обсяг уведення нових потужностей на ВДЕ вперше перевищив обсяг нових потужностей на викопних паливах.

Міжнародне енергетичне агентство зробило прогноз розвитку світової енергетики, згідно якому Китай може досягти більше 960 ГВт на ВДЕ до 2040 року й задовольнити за рахунок них майже 30% своєї потреби в електроенергії. Згідно іншого дослідження, виконаного Національним центром з відновлюваної енергетики Китаю у 2015 році, країна може покрити 85% загального виробництва електроенергії та 60% споживання первинної енергії за рахунок ВДЕ до 2050 року.

ІНДІЯ

Уряд Індії планує прийняти нову програму розвитку відновлюваної енергетики. Основною метою цієї програми буде досягнення 40% встановленої електричної потужності на ВДЕ у 2030 році. Це відповідатиме загалом близько 350 ГВт, в тому числі 250 ГВт сонячних електростанцій та 100 ГВт вітрових електростанцій. Наразі в Індії працюють 36 ГВт електричної потужності на ВДЕ, що складає приблизно 13% від загальної встановленої потужності.

Зведена інформація щодо ключових показників довгострокових енергетичних стратегій деяких країн ЄС та світу представлена в таблиці 2.

 Частка ВДЕ у валовому кінцевому енергоспоживанні деяких країн світу згідно даних їх офіційних енергетичних стратегій

  

Примітка: в дужках вказано рік порівняння або досягнення показника

1) У виробництві електроенергії.

2) Частка електрогенеруючих потужностей на ВДЕ.

3) У транспортному секторі.

4) Скорочення викидів парникових газів.

5) Підвищення рівня енергоефективності

Аналіз ситуації в Україні

Згідно даних енергетичного балансу України за 2014 рік, частка ВДЕ у загальному постачанні первинної енергії становить 2,6%, в тому числі біомаса – 1,8% (1,93 млн. т н.е.). Національним планом дій з відновлюваної енергетики до 2020 року (НПДВЕ) поставлено за мету досягти 11% ВДЕ у валовому кінцевому енергоспоживанні у 2020 році, що відповідає зобов’язанням України, прийнятим перед Енергетичним Співтовариством.

Наразі в Україні діє Енергетична Стратегія на період до 2030 року, яка була прийнята у липні 2013 р. і відразу піддана обґрунтованій критиці. Основні показники цього документу жодним чином не узгоджуються з НПДВЕ. З метою виправлення цієї ситуації на сьогодні в Україні вже розроблено два проекти нового документу – Енергетичної Стратегії на період до 2035 року.

В листопаді 2015 року в Україні було прийнято Національний план дій з енергоефективності на період до 2020 року (Розпорядження КМУ № 1228-р від 25.11.2015). Планом передбачено досягнення у 2020 році національної індикативної мети з енергозбереження в обсязі 9% від середнього показника кінцевого енергоспоживання за період 2005-2009 рр., що еквівалентне 6,5 млн. т н.е. Крім того, Національний план дій визначає проміжну мету – до 2017 року скоротити енергоспоживання на 5%. Досягти цих показників планується шляхом реалізації заходів у чотирьох основних секторах кінцевого споживання енергії – побутовому секторі (де очікується найбільший ефект), секторі послуг, у промисловості та на транспорті.

Висновки

Наразі все більше країн світу ставлять собі за мету перехід на 50 і більше відсотків використання відновлюваних джерел енергії в енергетичному секторі. Кожна з цих країн розробила свій власний шлях досягнення мети, який відрізняється від інших часом імплементації, об’ємом, цільовими напрямками. Це пов’язано як з необхідністю підвищення рівня енергетичної безпеки, так і з задачею недопущення глобальної зміни клімату шляхом скорочення викидів вуглецю в атмосферу. Іншою тенденцією сьогодення є усвідомлення необхідності широкого впровадження енергоефективних заходів і включення їх до енергетичних стратегій. 

Для прискорення розвитку «зеленої» енергетики в Україні та підвищення рівня енергоефективності експерти вважають за необхідне:

  • Доопрацювати та прийняти Енергетичну Стратегію України на період щонайменше до 2035 року з амбітнішими цілями щодо відновлюваних джерел енергії та енергоефективності.
  • У довгостроковій перспективі (до 2050 р.) намагатись брати приклад з країн світу та Європи, що ставлять собі високі цілі (50% і більше ) щодо переходу на ВДЕ, скороченню викидів парникових газів та підвищенню рівня енергоефективності.
  • На національному рівні сприяти тому, щоб клімат планети розвивався за сценарієм 2DS (підвищення середньорічної температури на 2 градуси до 2050 року).

Таким чином, спеціалісти впевнені, що незалежність від традиційних палив досягається двома шляхами – впровадженням відновлюваних джерел енергії та скороченням загального енергоспоживання.

Підготувала Лариса Білозерова

 

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів