Енергетичний сервіс, як вимога часу

Поділитися з друзями -


Які можливості для реалізації свого енергетичного потенціалу відкриє для себе компанія, підприємство чи бюджетна установа, якщо скористається послугами енергетичного сервісу?

Таку тему обговорювали учасники дводенного київського семінару, організованого 26-27 січня 2016 року Асоціацією з енергоефективності та енергозбереження (АЕЕ) за підтримки Посольства Франції в Україні. Зокрема мова йшла про запровадження системи енергетичного менеджменту та проведення енергоаудитів.

В семінарі прийняли участь чиновники профільних міністерств, експерти з Австрії, Франції та України, більше 30 представників українських муніципалітетів та громадських організацій.


Профільне агентство Держенергоефективності (ДЕАА) наголошує, що серед пріоритетів його роботи на 2016 рік провідне місце займає впровадження механізму енергосервісу: за оцінками експертів відомства об'єм цього ринку в Україні сягає 200 млрд. грн.

Як зазначили присутні експерти, енергосервіс – не новий напрям діяльності для України. Проте в державі з критично високими показниками енергоємності валового продукту, досі не в повній мірі розуміють, що ці  інструменти дають можливості економії енергоресурсів при відносно низьких затратах на їх впровадження. Це доводить успішний світовий досвід використання енергосервісних послуг. Експерти впевнені, що головне, чого потребує напрям зараз – це державна підтримка, розробка концепції  розвитку та її системна реалізація.


На початку роботи семінару президент Асоціації з енергоефективності та енергозбереження Оксана Ремінська підкреслила, що важливо визначити проекцію шляху до енергоефективності та які саме провідники для цього потрібні.  Вона зауважила, що впровадження системи енергетичного менеджменту (СЕМ) насамперед важливе для міського самоврядування. «Розробити плани на майбутнє, щоб знати куди рухатись далі, можна тільки знаючи, скільки нам потрібно ресурсів. Це допоможе оцінити і  потенціал економії. Важливо формувати архів даних, бо на цей час складно говорити про достовірність даних щодо реального споживання енергоресурсів», – додала  Оксана Ремінська.


Партнер з організації семінару, Перший радник посольства Франції  в Україні Фредерік де Туше, зазначив, що в останній час Україна приділяє певну увагу стратегічному плануванню та  розвитку нормативної бази щодо енергоефективності та нових джерел енергії.  «В жовтні 2014 року було прийнято Національний план дій з відновлюваної енергетики.  У 2015 – Національний план дій з енергоефективності, закон про ЕСКО. Заплановано, що  в 2016 році розпочне роботу Фонд енергоефективності за підтримки профільних міністерств і відомств, розроблено фінансову модель його діяльності. Фредерік де Туше вважає, що діяльність фонду допоможе процесу підвищення енергоефективності в будівлях.

Також він розказав, що з боку  Франції проводиться фінансування досліджень та техніко-економічного обгрунтування щодо запровадження котлів на біомасі, зокрема в Києві. Крім того, Франція сприяє проектам розвитку місцевих  громад у Харкові, Рівному, Ладижині,  Бердичеві, а також підтримує інформаційну компанію  щодо просування енергоефективності у Львові, Черкасах та Києві, приймаючи участь у серії конференцій з впровадження енергетичного сервісу.

Про міжнародний досвід реалізації  та практичні аспекти запровадження енергетичного менеджменту та енергетичного аудиту на прикладах  Австрії, Чехії та Японії розказали присутнім представник Австрійського енергетичного агентства Габріела Брандл, головний спеціаліст енергетичної групи РПР Віктор Буток та Оксана Ремінська.

Кшиштоф Герульські з групи підтримки Єврокомісії для України (SGUA) розказав учасникам про низку зобов’язань щодо енергоменеджменту та аудиту , які взяла на себе держава в рамках  Директиви 2012/27/ЄС.


Іма Хренова-Шимкіна, заступник директора проекту «Енергоефективність у громадах» Німецького  товариство міжнародного співробітництва (GIZ) ГмбХ представила діяльність проекту технічної допомоги, що працює в Україні з 2007 року. За його допомогою було залучено біля 37 млн євро в підвищення енергоефективності 15 українських міст. Експертка зауважила, що ці муніципалітети змогли запровадити сучасну систему моніторингу, провести реновацію кількох об’єктів бюджетної сфери, розробити плани розвитку міст. При цьому, основна увага приділялась інноваційним технологічним рішенням. «Коли німці думають про енергоефективність, вони думають в першу чергу про якість, а не про гроші», – підсумувала вона.

Учасники не тільки мали можливість задати питання авторам презентацій, а і досить активно скористались цією нагодою,  обмін думками щодо представлених доповідей виявив професійну зацікавленість та високу актуальність теми.

Під час обговорення представник Мінрегіонбуду Віктор Токаренко сказав, що тема енергоефективності  дуже актуальна, і основне завдання зараз - створення ефективного власника житла, бо в Україні середні показники з енергоефективності більш як в три рази перевищують показники подібних будинків у сусідній Польщі, Чехії. Він зауважив, що, на жаль, не одночасно, та все ж було прийнято два закони, які мають виправляти ситуацію – «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку»  та «Про житлово-комунальні послуги».
«Чекаємо багатостраждальний закон «Про енергоефективність в будівлях». На сьогодні він готовий і ми чекаємо внесення на розгляд, бо в ньому йдеться про сертифікацію та енергопаспортизацію будівель. Прийнятий типовий договір про ЕСКО, проте є проблеми з методикою встановлення базового рівня енергоспоживання», – інформує чиновник.
 
Серед пріоритетів співпраці Мінрегіонбуду з ДАЕЕ Віктор Токаренко назвав прийняття закону «Про енергоефективність» (погодженого з Директивою 2012/27/ЄС), забезпечення обліку теплоенергії. «Ми перейшли 50%-й бар’єр, зараз стоїть амбітне завдання в наступному році довести облік теплової енергії до 90%», – зазначив В.Токаренко. Крім того, він відмітив, що основний ризик –  це сертифікація, як аудиторів, так і результатів їх праці. Бо хто буде її проводити – державний орган чи хтось інший, на думку експерта, поки не зрозуміло.



Радник міністра Міненерговугілля з питань енергоефективності Сергій Поровський  зауважив, що існуючі великі проблеми – наслідок того, що немає в управлінні чіткого розуміння комплексності проблеми. Він наголосив, що питання енергоефективності стосується не тільки сфери ЖКГ, промисловості, а і сфери генерації, транспорту, бо впливає на всі сектори економіки. 

«СЕМ – це  інструмент аналізу того, які заходи дозволять добитись кращого результату. Наприклад, це автоматизація ресурсу для генерації, зменшення витрат при транспортуванні, оптимізація для промисловості. Для  споживача – це зменшення витрат та аналіз споживання, бо треба розуміти, що саме споживач за все платить. Економічний  еффект СЕМ значною мірою знаходиться в сфері промисловості та генерації. СЕМ – це не кнут, це вигідно для всіх нас. Важливо простимулювати впровадження СЕМ в першу чергу для середнього і малого сектору промисловості», – відзначив С. Поровський.

Щодо поширення СЕМ в Україні представники Держенергоефективності  (ДАЕЕ) та Мінрегіонбуду зізналися, що вони на цей час не мають чіткої концепції щодо запровадження в державі  енергетичного менеджменту та аудиту. Проте, заявили, що відкриті до співпраці та  врахування експертних грунтовних пропозицій.

Павло Ладецький, заступник начальника управління ДАЕЕ зауважив, що створено робочу группу, яка буде займатись положенням  про СЕМ та  енергоаудит (ЕА) «Ми зацікавлені, щоб професіонали в цій сфері нам допомагали. Важливо не просто переписати 27-му директиву ЄС. Треба знайти стимулюючий механізм, щоб це було вигідно власникам підприємств, власникам житлових будинків. Думаю, що діючу модель стимулювання посприяють знайти представники технічної допомоги. Зосередимось на тому, щоб ця робота пішла і в бюджетній сфері. Щодо того, чи встигнемо прийняти розпорядження кабміну в цьому році до початку опалювального сезону, там дуже багато положень, які треба доопрацювати», – сказав П.Ладецький.

Щодо визначення критеріїв для оцінки аудиторів та створення бази даних по аудиторам, хто саме це буде робити, агентство поки не визначилось. Залишаються відкритими питання і щодо контролю якості методик аудитів  на транспорті та в промисловості.

Директор департаменту технічного регулювання енергоефективності ДАЕЕ Євген Магльованний зазначив, що  для веріфікації, можна буде застосовувати систему бенч-маркінгу. «Для цього треба зібрати статистику, хоча якщо йдеться про виконавців такої роботи, у ДАЕЕ немає на це ані можливостей, ані бажання. Тому агентство займає позицію максимальної лібералізації, бо надмірний контроль призводить до корупції», – висловив свою думку чиновник.

Олексій Пащенко, директор проекту ЮНІДО нагадав присутнім, що стандарти в усьому світі добровільні і основна мотивація їх впровадження на підприємствах – це кроки до пониження собівартості та підвищення конкурентоздатності. До того ж, це допомагає підприємству залучати вигідне кредитування для модернізації. Стосовно правової бази впровадження СЕМ, робота іде і міжнародні донори допомагають у цьому Україні.  Експерт також повідомив, що стандарт ISO 50001 введено в країні вже в якості державного стандарту. Інші стандарти в цій сфері також перекладено на українську, роботи продовжуються.
Олексій Пащенко зауважив, що механізм ЄСКО в Україні поки не працює, бо постачальники технологій не захищені з фінансової сторони – немає чіткого механізму повернення коштів, дуже низький рівень довіри до фінансових установ.  Він вважає, що розвитку ЕСКО в Україні сприятимуть тільки ринкові методи – або компенсація через податкову систему, або з інвестиційних фондів.

Олександр Бойко, керівник Спілки енергетичного сервісу України  зосередився на висвітленні міфів та реальності  в сфері енергетичного менеджменту та аудиту в країні.

Він зауважив, що багато спеціалістів вважають, що моніторинг - «це зняти показники з приборів обліку та десь їх записати». «Насправді моніторинг – це цікавий повний інструмент. Це цілий  комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших засобів, які забезпечують систематичний контроль (стеження) за станом та тенденціями розвитку різних процесів. Складові моніторингу – спостереження, оцінка, аналіз, прогноз».

Експерт зауважив, що зараз ситуація така: прийняті закон про ЕСКО та закон про ОСББ,  досі готується  проект закону про енергоефективність будівель, проведено безліч нарад, семінарів, форумів, конференцій. Але, крім того, знищено мережу територіальних представництв ДАЕЕ.

При цьому, поки що не розроблено систему стимулювання (мотивації) учасників енергетичного ринку, систему підвищення кваліфікації спеціалістів з проблем енергетичної ефективності, немає регіональних систем управління енергетичною ефективністю, не впроваджено автоматизованих систем обліку.  Також відсутній вільний доступ споживачів до інформації щодо тарифної політики постачальників енергоресурсів.
Експерт впевнений, що механізм  виходу з кризи енергоефективності існує – це широке впровадження в Україні енергетичного сервісу.

«Побудувати сучасну систему енергоменеджменту можливо за умови політичної підтримки, залучення професійних консультантів та виконавців, а також  запуску функціонування циклу енергоменеджменту у відповідності до стандарту ISO 50001», – вважає Олександр Бойко.

Він нагадав, що за висловом українського вченого-енергетика, спеціаліста в галузі енергозбереження та енергоменеджменту Артура Веніаміновича Праховника: «Енергетичний аудит – це поєднання науки та мистецтва».



Дуже цікавою була панель про загальний стан енергоменеджменту (ЕМ) в Україні. Експерт з енергоефективності Святослав Павлюк показав загальну картину стану ЕМ  на містах.  Після жвавого обговорення  від чого ж залежить  ступінь ефективності впровадження ЕМ,  учасники перейшли до спілкування з енергоменеджерами , що мають не тільки успішні, а і проблемні історії. Розглядались програми навчання та підвищення кваліфікації фахівців, джерела фінансування заходів з енергоефективності тощо.

Ольга Балун, експертка АЕЕ, завершуючи інформаційну частину дводенного семінара,  розказала про вимоги щодо сертифікації за стандартом ISO 50001:2011 та мотивацію впровадження цього добровільного міжнародного стандарту, який дозволяє великим, середнім і малим промисловим та комерційним підприємствам, а також державним установам покращити свій спосіб управління енергоресурсами.

Вона нагадала, що згідно з дослідженнями на початок 2012 року близько 100 організацій в 26 країнах світу вже пройшли сертифікацію і відчули переваги у вигляді зниження витрат, збільшення енергоефективності підприємства та економії енергоресурсів.

 
Резюмуючи, варто відмітити, що підвищити свою енергоефективність організація, підприємство, місто, і, нарешті, держава, може в притомні терміни за рахунок раціонального використання своїх енергоресурсів та енергетичних активів, зменшуючи питоме споживання енергії. Варто тільки з розумінням взятись за цю важливу працю, а підтримка спеціалістів, експертів та муніципалітетів вже є.


Білозерова Лариса
У матеріалі використано презентації та фото, надані
Асоціацією з енергоефективності та енергозбереження (АЕЕ)