Нелакована дорожня Румунія

Повернутися в розділ Зелена свідомість
Поділитися з друзями -

Постсоціалістичний розвиток прикордонних з Україною держав Східної Європи проходив різними шляхами. Часто Україну порівнюють з Польщею, в тому числі і на побутовому туристичному рівні. Це обумовлено її близьким сусідством, приблизно рівною кількістю населення і схожими економічними показниками, що були на старті України, як незалежної держави.

Але думаю, що є сенс звернути увагу на історію інтеграції в європейську економіку і інших сусідніх країн Східної Європи, зокрема на досвід Румунії. Тим більше, що Румунія пережила не тільки період дворічного активного зростання економіки відразу після вступу до ЄС, але і складний період падіння ВВП, що припав на час загальносвітової економічної кризи.


 

Перспективу членства в ЄС Румунія, як і більшість країн колишнього соцтабору, отримала в 1993 році, відразу з підписанням Угоди про асоціацію. Заявку на вступ до Євросоюзу країна подала в 1995-му, а була прийнята вже в 2007 році. До цього часу Румунія разом з сусідньою Болгарією доводила країнам ЄС, що зможе виконувати обов'язки члена спільноти, відповідаючи необхідним економічним і політичним критеріям.

Велика частина Румунії розташована в басейні нижньої течії Дунаю, крім того, через її територію проходить маса транзитних залізничних шляхів і трубопроводів. Від соціалістичного періоду країна успадкувала машинобудування, гірничодобувну та металургійну промисловість. Значну частину аграрної сфери складають тваринництво і вирощування зернових культур.



Угоди про асоціацію для всіх країн колишнього соцтабору включали положення про вільну торгівлю, які зі вступом в повноправні члени Євросоюзу переходили в стадію вищого ступіню економічної інтеграції з дотриманням митних правил ЄС. Це означало, що румунські товари на рівних бізнес-умовах мають конкурувати з кращими виробниками країн ЄС, враховуючи прийняті спільнотою високі стандарти.

Такі умови виявилися не під силу багатьом місцевим виробникам, адже споживач має широку можливість вибору товарів високої якості привабливої вартості з усіх куточків ЄС, не обмежених національними митними ставками. Іншими словами, до послуг покупця - весь п'ятисотмільйонний загальний ринок країн Євросоюзу, головне, щоб товар задовольняв вимогам стандартів якості та безпеки.

На свіжий погляд

У цій історії хочеться розповісти саме про візуальне сприйняття сусідньої країни з високого вікна двоповерхового транзитного автобуса та відзначити зміни, що принесла країні інтеграція до євроспільноти.

Перехід кордону зайняв досить довгий час, тому замість нічного переїзду до Румунії наш автобус в'їхав з боку Молдови близько шостої ранку. Я радо скористалася можливістю в світлий час побачити реальне життя далекої від столиці частини країни, та уважно придивитися до Південно-Східного регіону розвитку.

Поділ на 8 територіальних регіонів було введено в процесі вступу Румунії до Євросоюзу у 1998 році для координації місцевого розвитку. Регіони розвитку не мають адміністративного статусу і управління, їх призначення - організація розподілу фондів допомоги ЄС для регіонального розвитку та збір статистичних даних.

У Південно-Східному регіоні проживає близько 2,4 млн жителів двадцятимільйонної Румунії. З великих населених пунктів ми проїхали містом Галац, та повз адміністративного центру м. Констанца - найбільшого порту країни.

Про те, яка допомога надається територіальним одиницям можна дізнатися з інформаційних бордів, які знаходяться поруч з патронованими об'єктами. На стендах зазначено назву проекту, терміни виконання робіт, їх вартість та джерела фінансування. В основному нам зустрічалися такі напрями, як облаштування паркових та пішохідних зон, міської інфраструктури та бюджетної сфери, музеїв, об'єктів культурної та історичної значущості, спортивних споруд.

Практично в кожній сільській комуні, через які проходив рух нашого автобусу, біля будівлі місцевої адміністрації або школи зустрічалися подібні інформаційні щити. В них зазначалося, що ремонт або оснащення були проведені за участю фінансування ЄС  із залученням коштів ЄФРР (Європейського фонду регіонального розвитку).

Дорога пролягала близько до Дунаю, а потім і Чорноморського узбережжя. У багатьох містах спостерігали таку данину морській тематиці як розміщення на постаментах різних суден: від рибальського баркаса до торпедного катера.

Інфраструктура

Почну з України. Прикордонна з Молдовою Одеська область вимагає довгоочікуваної уваги до дорожнього господарства. Треба бути справжнім віртуозом, щоб в дорозі втамувати спрагу не тільки з картонного стаканчика, але навіть з пляшки мінералки, не розливши напою. Однак полотно, яке продовжилося після містечка Татарбунари, можна сміливо назвати не дорогою, а скоріше напрямком. Так, наприклад, один кілометр дороги наш двоповерховий автобус з великими колесами і високим кліренсом проїхав за двадцять хвилин. Це було трохи швидше, ніж пішки.

Після в'їзду на молдовську територію наш водій полегшено зітхнув, а в Румунії навіть розслабився. Одну з ділянок дороги, близько 100 км, ми проїхали платним автобаном, коштувало це для нашого типу транспорту - 26 лей (5,8 євро), для легкових авто - 11 лей (2,5 євро).


«Райони, квартали, житлові масиви ...»

Місто Галац знаходиться в дельті Дунаю, де ця працьовита європейська ріка впадає в Чорне море. У місті працює суднобудівний завод, досить затребуваний. Чого не скажеш про деякі закриті нині підприємства. За вікнами автобуса проносяться покинуті промислові будівлі з зіяючими віконними дирами. В соціалістичний період Галац був значним індустріальним центром. Після розпаду СРСР і, як наслідок, розриву багатьох вузькокооперативних торгових зв'язків в рамках Ради економічної взаємодопомоги, неконкурентні виробництва припинили своє існування. Чималий вплив на стан промислового сектора мав і вступ Румунії в 2007 році в Європейський Союз. Продукція місцевих підприємств, які не пройшли модернізацію, не отримала відповідні сертифікати і виявилася нездатною конкурувати на європейському ринку.

Відчувається дух робочого індустріального міста - скрізь багатоповерхівки, що перемежовуються вулицями зі скромними невеликими будиночками.


Більшість багатоквартирних будинків щуляться трубами індивідуальних газових котлів, що стирчать з бічних стінок лоджій або просто з отворів, пробитих в бетонних стінах. Подекуди видно  організовані роботи по теплоізоляції цілих будинків, проте більшість будвель поки вкрито латками індивідуального утеплення. Це явище дуже нагадує стан практично 90% українського багатоквартирного фонду. При цьому, за оцінками фахівців, відмінність у середній енергоємності житлових будинків все ж істотнa.

Пара слів про енергетику

Румунія мало залежить від енергоносіїв ззовні. Електрику виробляють власні атомна і теплові (вугільні) електростанції. Імпорт природного газу зменшується: в 2013 році він становив 12% від загального споживання, а в 2014 році вже близько 5%. Зниження, за словами експертів, пов'язують не тільки з закриттям ряду виробництв і скороченням частки енергоємного промислового виробництва в структурі ВВП, але і з впровадженням енергоефективних технологій. Крім того, в останнє десятиріччя згідно європейським директивам щодо скорочення енергоспоживання та запобігання викидам, значні оберти в енергобалансі країни набирає відновлювальна енергетика, що наступає на традиційну генерацію.

Нафтопереробка орієнтована як на місцевий ресурс, так і на нафту, що імпортується. За інформацією видання gazeta.zn, в 2014 р чверть переробленої в країні нафти надійшло з РФ. З трьох працюючих на території Румунії НПЗ, один - Petrotel Ploiesti, належить російському «Лукойлу». У країні широко представлена мережа «лукойлівських» заправок.

Варто відзначити, що подушку безпеки свого незалежного енергетичного майбутнього Румунія пов'язує з розробкою вуглеводнів частини континентального шельфу Чорного моря.

Інновації та аграрні пейзажі

Румунія не відноситься до лідерів економічного промислового розвитку в ЄС, однак інновації стрімко входять в життя місцевих аграрних комун. Традиційно місцеві жителі займаються вівчарством, особисті ділянки обробляють за допомогою кінських сил і малопотужної техніки. Вздовж основної транзитної причорноморської траси до найбільшого порту Констанца поля засіяні, в основному під корми для тваринництва, зустрічаються сади та виноградники.

«Зелена» електрогенeрація по шляху вздовж Дунаю і дельти представлена ​​кількома мегаватними вітропарками. Цьому дуже сприяють природні умови вітряної приморської зони. За кілька десятків кілометрів до м. Констанца можна бачити на тлі напівзруйнованих централізованих тваринницьких ферм десятки суперсучасних мегаватних вітрогенераторів.

Трапляються і промислові сонячні електростанції (СЕС). Одну з них вдалося оглянути ближче на санітарній зупинці. Інформаційний щит повідомляє, що проектування і монтаж фотоелектричної станції потужністю 0,5 МВт, що знаходиться на землях комуни виконувала компанія Electrogrup.

Група компаній Electrogrup працює по всій країні, здійснюючи проектування і введення в експлуатацію об'єктів відновлюваної енергетики: мініГЕС, сонячних і вітрових електростанцій, біоенергетичних об'єктів, а також контроль і моніторинг їх подальшої роботи.

Далі пейзажі з вітровими станціями на румунській ділянці узбережжя змінилися об'єктами вже болгарської вітрогенерації. А нам залишалося думати, як домогтися такої звітності та прозорості у використанні коштів на розвиток регіонів, використання інноваційних технологій. Як прискорити процес інтеграції і досягнення європейського рівня розвитку регіонів.

А оцінити де ми зараз в лінійці світових економік і скільки довгих кроків треба зробити, щоб наздогнати наших найближчих сусідів, можна, наприклад, за показником Індексу економічної свободи. Так, Польща займає зараз 39-е місце в світі, Румунія - 61, Угорщина - 58, Молдова на 117-й, а Україна на 162-й позиції. До речі,  перші три місця займають Гонконг, Сингапур та Нова Зеландія. 

Тож, горизонти для України хоча і далекі, проте цілком досяжні, якщо мати волю і стратегію. Важливо побудувати прозору конкурентну економіку, вільну від корупції та ручного керування. А стандарти та регламенти ЄС, що зазначені в Угоді про асоціацію, мають стати для України дієвими інструментами на цьому шляху.

Лариса Білозерова

Дякую Програмі польської співпраці на користь розвитку Міністерства закордонних справ Республіки Польща та Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) за інформаційну допомогу по темі: «Асоціація з ЄС від А до Я: що вона дає Україні?»

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів