Вчені оцінили ефект політичної волі на боротьбу зі зміною клімату

Повернутися в розділ Зелена свідомість
Поділитися з друзями -

 

Дослiдження авторiв аналітичного звіту, який вийшов 25 лютого 2019 р. в журналі Nature Climate Change свідчать про те, що зусилля зі скорочення викидів відбуваються у багатьох країнах. Але ці заходи необхідно підтримувати та посилювати більш жорсткими політичними діями для глобального скорочення викидів у відповідності до цілей Паризької угоди.


Для зниження обсягів промислових викидів в атмосферу країнам знадобилося в середньому 35 політичних рішень в області енергоефективності і 23 рішення, що підтримують альтернативну енергетику. Зараз 18 країн на планеті досягли стійкого зниження викидів вуглекислого газу в період з 2005 по 2015 рік. Як стверджують експерти Nature Climate Change, вони досягли успіху завдяки законодавчим зусиллям в галузі альтернативної енергетики та енергоефективності. Серед них досягли успіху не тільки невеликі західноєвропейські держави на кшталт Бельгії з її вітряками, але і США. Це вселяє певну надію - можливо, глобальне потепління вийде стримати хоча б частково.

Зростання середньої температури на планеті спостерігається давно, але в останні десятиліття цей процес прискорився. Якщо взяти 22 найтепліших за всю історію спостережень року, то вони припадуть на останню чверть століття. Глобальне потепління викликає танення льодовиків і того ж збільшує ймовірність таких естремальних подій, як посухи або урагани.

Вiзуалiзацiя процесу тут: танення арктичних льодовикiв:1984-2016




Міжнародна група дослідників проаналізувала раніше зібрані Міжнародним енергетичним агентством (IEA) дані щодо викидів вуглекислого газу від спалювання вуглецевого палива в багатьох країнах: 18 з них стабільно знижують викиди в атмосферу на протязі останніх років. Якщо приклад цих держав наслюдують інші, світ може пройти пік викидів і почати скорочувати кількість викидів в атмосферу парникових газів.

Успішно знизили «індустріальні» викиди такі країни, як Австрія, Бельгія, Болгарія, Великобританія, Угорщина, Німеччина, Данія, Ірландія, Іспанія, Італія, Нідерланди, Португалія, США, Румунія, Фінляндія, Франція, Хорватія та Швеція.



Падіння викидів від спалювання викопного палива в 18 країнах.
 C Le Quere (UEA), M Sharmina (University of Manchester), C Wilson (UEA), L Whitmarsh (Cardiff). Дані: van Vuuren 2017 і Global CArbon Budget. Дизайн: Asher Minns. Графіка: Nigel Hawtin / Tyndall Center for Climate Change Research / UEA


Автори нової публікації задалися питанням: чому цим країнам вдається знижувати викиди вуглекислого газу, а іншим ні. Вони вказують, що на цей показник впливає відразу безліч різних чинників - від вдосконалення техніки до перенесення виробництв в інші регіони і попиту на продукцію важкої промисловості. У Румунії, наприклад, в 1990-і роки викиди радикально знизилися через банкрутство сталеплавильних комбінатів, так само як і на пострадянському просторі вуглекислого газу виробляли менше зовсім не через перехід на нові технології або джерела енергії.

Покинутий і напівзруйнований сталеливарний комбінат в Келане, Румунія. Закриття підприємств теж може знижувати викиди, і вчені врахували це в своєму аналізі



Для відповіді на своє питання дослідники виділили три групи країн. В першу потрапили ті, чиї викиди впали, а валовий внутрішній продукт виріс. Так, за останнім критерієм зі списку виключили Грецію, де трапилась економічна криза. Другу групу склали країни зі стійким зростанням більше 3,5% ВВП в рік з одночасним збільшенням викидів, а в третю потрапили ті, хто демонстрував не надто високий (менше 3,5%) щорічний приріст валового продукту, але і не знизив обсяги викидів вуглекислого газу.

Для кожної групи була зібрана інформація про те, які рішення приймалися владою. Дані були доступні не для всіх країн світу, тому групи довелося обмежити і порівнювати 18 «зеленіючих» країн з двома контрольними групами по три десятки в кожній. Дослідники вважали, скільки різних державних рішень приймалося в області енергоефективності, переходу на відновлювану енергетику та боротьби з глобальним потеплінням.

Порівняння показало, що «зелені» країни приділяють всім трьом напрямами більше уваги, ніж дві контрольні групи. В області енергоефективності, наприклад, для «зеленої» групи нарахували в середньому по 35 різних політичних рішень, в той час як повільно зростаючі і збільшують викиди обмежилися лише двома рiшеннями. Там, де скоротили викиди без шкоди для добробуту, брали два десятка заходів з розвитку альтернативної енергетики, наростили викиди разом з економікою обходилися вдвічі меншою кількістю. У них було в середньому по 11 заходів, хоча ті, хто і викиди збільшив, і економіку не підтягнув, брали і того менше.

У Німеччині частка «зеленої» енергетики зросла з 3% у 2000-му до 13% у 2017-му. Сонячна енергетика була піднята за той же час практично з нуля - від 0,01 до 6,6% в загальному балансі. У США на все поновлювані джерела припадає понад 17% всієї генерації електроенергії, хоча з них трохи менше половини припадає на побудовані раніше гідроелектростанції. Середнє число політичних рішень, спрямованих на підтримку і розвиток альтернативної енергетики в групі країн, що знижують викиди CO2 від спалювання викопного палива, склало - 23.

Статистичний аналіз показав, що офіційно декларований намір зробити країну в цілому енергоефективною і спирається на поновлювані джерела енергії корелює з реальним зниженням викидів CO2 в атмосферу. А ось офіційно вжиті заходи по боротьбі саме зі змінами клімату не дуже помітні. Кількість політичних актів, пов'язаних безпосередньо з глобальним потеплінням, у всіх трьох групах було практично однаково, хоча в групі «знижуються» країн число цих рішень позитивно корелювало з трендом зниження викидів.

Детальний аналіз  заходів повинен був виявити найбільш значущі, але тут ситуація виявилася набагато складнішою. Автори відзначають, що для зниження виробництва вуглекислого газу (без перенесення промислових підприємств в інші регіони і зниження добробуту) є кілька стратегій, жодна з яких не є універсальною. Десь багато чого можна домогтися заміною вугілля на газ, десь газ змінюють на сонячні батареї і вітрогенератори, а десь масово утеплюють будинки і ставлять теплові насоси. Рішення, ефективні в Фінляндії, можуть не спрацювати в штаті Техас - і по фізичним, і з економічних причин.

Позитивний приклад 18 розглянутих країн надає, за словами авторів, деяку надію на стримування кліматичних змін. Але, щоб досягти хоча б цілі, заявленої в рамках Паризького угоди по клімату 2015 роки (зростання температури не більше, ніж на два градуси до кінця XXI ст), потрібно до 2030 року знизити глобальні викиди на чверть у порівнянні з сучасним значенням. Такий темп демонструють навіть не всі з перерахованих дослідниками держав. Основна частка викидів припадає на Китай та інші країни, що розвиваються.

Втім, Китай теж активно бореться за скорочення виробництва CO2, вводить в лад найбільші в світі вітро- та сонячні електростанції та, за деякими оцінками, вже пройшов через пік викидів, хоча з ростом деяких викидів, наприклад метанових, впоратися поки не зміг. Далі вони будуть знижуватися, питання тільки в тому, чи буде цього достатньо для запобігання подальшого розігріву атмосфери.

Олексiй Тимошенко
Джерело тут

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів