Це частина новітньої історії столітнього підприємства Прикарпаття, яке з’явилось ще у 1905 році і після об’єднання у Станіславові трьох заводів часів польського та австрійського періоду. Колись тут виробляли преси, вагони, вимірювальну апаратуру, автоматику тощо. У період розквиту підприємства продукцію заводу імпортували у 26 країн, а під кінець вісімдесятих в асортименті з’явились навіть парасольки. На жаль, у 90-ті масштаби виробництва постійно скорочувались, а без фінансування та технічної модернізації потужності у центрі міста поступово втрачали життя. Нинішній статус підприємства – ПАТ «Промприлад» і зараз його продукція лічильники газу та їх сервісне обслуговування.
Від ідеї до пілотного поверху та далі
На сайті проекту прочитала, що у 2015 році на завод, який поступово занепадав та руйнувався, звернув увагу архітектор Віктор Зотов. В цей час студенти його архітектурної школи CANаctions досліджували Івано-Франківськ і працювали над створенням урбан-конституції для Івано-Франківська. Архітектор запропонував відновити одну з будівель і наповнити її новим життям – запросити на «Приприлад» креативні індустрії. Керівник відомої франківської платформи соціального підприємництва «Тепле Місто» Юрій Филюк зацікавився ідеєю.
Центр міста, гарний стан конструкцій будівлі та вікова історія підприємства були гарними аргументами для партнерів та робота над реновацією старого заводу розпочалась.
1 лютого 2019 року ТОВ «Промприлад.Холдинг» підписало угоду купівлі-продажу 82% акцій ПрАТ «Івано-Франківського заводу «Промприлад». За досягнутою домовленістю угода про купівлю має бути закрита до кінця 2019 року, коли буде внесено останній платіж за укладеним графіком.
Управлінський склад заводу «Промприлад» залишається незмінним, посаду голови правління ПАТ збереже за собою Вячеслав Колісник. Від «Промприлад.Реновація» до керівної команди підприємства приєднається експерт з виробництва Ігор Маркуц, який має значний досвід в управлінні промисловими підприємствами та займається розширенням ринків збуту та оптимізацією виробництва.
У планах команди реконструйовані будівлі перетворити на прогресивний інноваційний центр. Загальний бюджет проекту складає 25 млн дол. у формі імпакт-інвестицій. Проект планують реалізувати до 2024 року.
Чотири місії проекту та партнерська підтримка
Мета проекту – реалізувати потенціал міста й регіону, стимулювати підприємництво та економіку й створити діючу модель для інших міст зі схожими умовами. Розвивати економічний потенціал Івано-Франківська запросили партнерів з різних сфер. Проект втілює консорціум організацій-стратегічних партнерів: Платформа «Тепле Місто», ГО «Інша Освіта», MitOst, PACT, Львівська бізнес-школа УКУ (Lvbs).
Засновники «Промприлад. Реновація» виділяють чотири напрями розвитку:
- нова економіка,
- урбаністика,
- сучасне мистецтво,
- неформальна освіта.
Підтримує інноваційний центр на базі старого заводу низка партнерів. Ініціативу на етапі проектування та реалізації пілотного поверху підтримали громадські організації, фонди та бізнеси. Серед них Івано-Франківська міська рада, CANactions, Robert Bosch Foundation, BMW Foundation, а також 23 ресторани, Impact Hub Odessa.
Фінансово підтримують проект організації та інституції зі Швеції, Канади, Швейцарії, Німеччини, Міжнародний фонд «Відродження», Британська Рада, ПРОМІС, FCM.
Спільні інвестиції. Як це працює
Команда партнерів підготувала юридичну модель інвестування в «Промприлад.Реновація» та розпочала пошук інвесторів. На сайті проекту організатори наприкінці січня 2019 року запросили всіх бажаючих долучитись до справи та стати співвласником. Інвестувати запропонували від 1000$.
«Вкладаючи гроші, ви стаєте співвласником заводу, та маєте право на дивіденди. Ваша частка в бізнесі буде зростати у вартості протягом реконструкцій», – оголосила команда.
За два місяці долучилось 30 інвесторів, вже зібрано біля 1,3 млн доларів. Загальна площа проекту охопить майже 40 тис. кв. м. За цей час вдалось зробити досить багато. Архітектурна студія ФОРМА Forma Architectural Studio, Архітектурне бюро Zotov&co розробили концепцію та дизайн-проект простору.
Першим модернізовано пілотний 3-й поверх, працюють комунікації. Тут на 1,8 тис кв. метрів уживаються та взаємодіють кілька громадських організацій, підприємства малого бізнесу та офіс інвестицій міської ради. На черзі – облаштування відкритої площадки пілотного поверху, сходові клітини та наступні рівні будівлі.
Я побачила це наочно – на третьому відремонтованому поверсі розташувався зручний відкритий простір. Цікавий лофтовий дизайн. Скло-металл-бетон, трохи дерева, але при цьому приміщення виглядає досить яскраво, тут тепло і комфортно.
Сучасна система комунікацій, локальне освітлення, енергоефективне опалення та система поводження з відходами – приклад раціонального екологічного підходу до організації простору на «Промприлад.Реновація»
Вже готовий пілотний поверх, де розташувались дитячий центр «Дрібнота», офіси та коворкінг, танцювальна школа, барна зона, конференц-зал, центр робототехніки, крафтова майстерня з пошиву дизайнерських рюкзаків та аксесуарів, школа барберів, мультимедіа-лабораторія, центр урбаністики, виставковий зал. Таке сусідство, як уточнюють організатори простору, ілюструє важливість взаємодії у трикутнику «громада – бізнес – влада».
Локації «Промприлад.Реновація» надають місце для творчості та галерейний простір для організації виставок
Стати частиною змін
Мета проекту: «Промприлад.Реновація» має стати місцем для людей з прагненнями, де творять та втілюють можливості для розвитку себе, спільноти, міста та регіону.
Промприлад - це перезавантаження, місце для самореалізації людей та причина, щоб залишатися в місті. Успішний проект створить модель для схожих територій. Основний меседж для спільноти – знайти однодумців та стати частиною змін.
Проект об’єднує спільноту людей зі схожими цінностями, стимулює разом знаходити рішення проблем, надає доступ до талантів та унікальної експертизи.
Рената Налисник, менеджерка з комунікацій показує нашій групі пілотний поверх. Вона зауважує: «Якщо любиш те, чим займаєшся, то фактично не відчуваєш втоми і кайфуєш від своєї роботи, стаєш шасливим»
Про реплікацію
Сергій Позняк – інвестор, який настільки впевнений в успішності проекту, що вклав у нього 300 тисяч доларів. Він каже: «Вірю в це, бо аналізував бізнес та юридичну модель. Цей бізнес рентабельний, його можна зробити системним і масштабувати по цілій країні. Я думаю, що наступний Промприлад повинен з’явитися у звільненому Донецьку. Там багато розібраних заводів, які ми ще повинні впорядкувати».
Керівник кампанії Finstream, інвестор проекту Сергій Позняк наголошує, що «Промприлад.Реновація» поєднує соціальну складову та якісну бізнес-модель і здатен створити ще більш потужні фінансові потоки.
Про ревіталізацію старого Івано-Франківського заводу «Промприлад» знають і в світі. 24 січня 2019 р. ініціатор проекту, генеральний директор Юрій Филюк представив «Промприлад.Реновація» в Давосі на Всесвітньому Економічному Форумі під час панелі «Робота майбутнього: можливості креативних індустрій».
Юрій Филюк розказав, що у Давосі на зустрічі в Українському домі намагалися зрозуміти тенденції, пов’язані з розвитком креативних індустрій, нових професій та їх вплив на загальну динаміку суспільства. «Звичайно, в цій панелі я згадував і про проект «Промприлад.Реновація», і про «Тепле Місто», і про Urban Space. І вже вкотре я бачу активний інтерес ззовні до цих проектів. Одразу після презентації до мене підійшли кілька українців та іноземців. Це дуже важливо: проблематика, яку ми намагаємося вирішувати через наші проекти – це «зшивання» суспільства, виведення балансу в трикутнику «бізнес – органи місцевого самоврядування – громадянське суспільство». І вона, очевидно, актуальна й для інших регіонів. Ці питання постають не лише перед нами – це наслідки суспільних «розривів». Такі проекти виглядають як можливі варіанти рішень, актуальних не лише для України, а й для розвинених держав».
За знайомство з проектом «Промприлад.Реновація» дякую колегам з обласної організації НСЖУ у Івано-Франківській області. Матеріал підготовлений за сприяння Харківського прес-клубу в межах проекту «Реформи в Україні очима журналістів регіональних медіа», зреалізованого за підтримки «Медійної програми в Україні», що фінансується Агентством США з міжнародного розвитку (USAID) і виконується міжнародною організацією Internews.
Фото Галини Юдіної та Марини Животкової
Підготувала Лариса Білозерова