Захист інтелектуальної власності інноваційних проєктів стартап-команд

Повернутися в розділ Нові технології
Поділитися з друзями -

Сергій Брудняк, керівник TISC (Technology and Innovation Support Center) організації Укрпатент розказав порталу та команді проєкту CiSEP «Популярно про інтелектуальну власність» про особливості захисту інтелектуальної власності (ІВ) для команд, які займаються інноваційною діяльністю та розробкою нових продуктів.

Експерт зауважує, що захист ІВ стартап-команд має багато не так юридичних, як більше організаційних особливостей. Керівник проекту Центрів підтримки технологій та інновацій TISC в Україні повідомив, що спеціалісти з ІВ на практиці часто стикаються з молодими чи вже відомими стартап-командами. І багато  них мають однакову проблему – відсутність належної уваги до ІВ, незалежно від стану чи фінансового успіху продукту.

Сергій Будняк сформував основні поради щодо охорони ІВ, про які не слід забувати, незалежно від масштабу розвитку стартап проєкту:

1. Найголовнішою порадою для стартапів щодо захисту ІВ буде належне правове оформлення відносин між всіма учасниками розробки та впровадження нового продукту. Доволі часто перші конфлікти щодо ІВ виникають між колишніми членами команди. Договори про створення об’єкту ІВ на замовлення, договори між співавторами та трудові відносини повинні чітко регламентувати які саме права, на які саме об’єкти та кому передаються чи будуть належати в майбутньому.

Найбільш зручним способом буде акумулювання всіх прав на основі однієї юридичної особи. Робота над розробкою креативного чи технічного продукту (програмне забезпечення, графічний інтерфейс, дизайн технічна документація) повинна бути обумовлена договором, в якому буде чітка ідентифікація об’єкту ІВ, перелік всіх виключних майнових прав, які передаються та чітка ідентифікація сторін (колективу авторів чи винахідників та особи, якій передаються всі майнові права ІВ).

Формувати договірну основу продукту завжди краще з самого початку роботи команди, проте такі дії ніколи не пізно вчиняти та на будь-якому етапі розвитку стартапу, оскільки сформувати всі необхідні договори в момент, коли в команді вже існує конфлікт буде досить складним завданням.

Не кожна новаторська команда має фінансові можливості сформувати належну правову основу своєї діяльності на початку свого розвитку, проте існують безліч безоплатних консультацій чи проєктів, які направлені на підтримку стартапів на пільговій основі. Так само як безліч примірників договорів, які можуть укладати учасники команди. Звичайно, використання порад та послуг професійних юристів – завжди найкраща стратегія, проте за відсутності фінансових можливостей будь-які мінімальні дії по захисту ІВ – краще ніж нічого.

2. Наступна порада вже стосується більш глобальних кроків по захисту ІВ від незаконного використання її третіми особами. Багато об’єктів ІВ потребують спеціальної процедури реєстрації в окремій юрисдикції для визнання існування такого об’єкту (торговельна марка, патент на винахід. Промисловий зразок тощо). Кожна окрема процедура реєстрації – це, досить часто, суттєві витрати як на державні збори так і на послуги юристів чи представників. Тому перше питання, яке постає перед сатрапами є вибір юрисдикцій, країн для реєстрації чи патентування.

Першочерговою юрисдикцією повинна стати та країна, яка становить собою найбільш бажаний ринок збуту товарів чи послуг. На практиці найбільш популярними юрисдикціями для захисту інтелектуальної власності є США та ЄС як ринки збуту та Китай як територія виробництва продукту.

Проте окрім цього слід також зважати на так звану логістику продукту – є сенс набувати права ІВ на території тих країн, де продукція виготовляється, транспортується, упаковується чи навіть просто пропонується до продажу.

3. Ще одне обов’язкове правило, про яке необхідно пам’ятати при реєстрації об’єктів ІВ – ніхто і ніколи не зможе гарантувати отримання патенту чи свідоцтва на території певних країн. За загальним правилом кожна подана заявка на видачу патенту чи свідоцтва на торговельну марку проходить окрему процедуру експертизи (хоча існують винятки) перед реєстрацією. І результат такої експертизи може бути негативним, при чому на один і той самий об’єкт в одній країні може бути виданий патент чи свідоцтво, а іншій країні може бути видана лише відмова у реєстрації.

Тому надзвичайно важливим етапом перед поданням заявок на реєстрацію різних об’єктів — перевірка відповідності такого об’єкту умовам реєстрації. Наприклад, патент на винахід буде важко отримати, коли технологія за таким винаходом не нова, тобто до дати подання заявки така технологія вже була кимось запатентована чи опублікована. Проведення патентного пошуку допоможе зрозуміти ризики при реєстрації, та у разі коли технологія дійсно не є новою – уникнути зайвих фінансових та часових витрат на патентування в різних країнах. Така порада стосується не лише винаходів, а і більшості інших об’єктів ІВ.

При чому на цьому етапі завжди обов’язковим є використання послуг патентних повірених чи інших професіоналів з ІВ, оскільки необґрунтовані витрати на реєстрацію ІВ в різних країнах завжди будуть більшими ніж послуги компетентних фахівців.

4. Один необґрунтований крок чи неуважність щодо об'єкта ІВ можуть в майбутньому коштувати всієї компанії. Коли мова йде про реалізацію креативного чи технологічного продукту – по суті основним товаром і активом стартапу є ІВ. Тому до належної реєстрації, формування договорів чи оперативній роботі над виявленням порушень і притягнення до відповідальності завжди повинна приділятися належна увага. При чому така прискіплива увага повинна стосуватися всього: і роботи патентних повірених, які працюють над реєстрацією об’єктів ІВ так і діям членів команди, які беруть участь у розробці нового продукту.

«Так, як приклад, несвоєчасна реєстрація торговельної марки стартапу на території Китаю дозволила іншій особі випередити стартап у поданні заявки та подальшої реєстрації такої торговельної марки. Таким чином оригінальний виробник продукції тепер не має можливості використовувати власну торговельну марку на території КНР – єдиної країни виготовлення такого товару, і зобов’язаний виготовляти товар без будь-яких позначень і наносити емблему на вироблений в Китаї товар в іншій юрисдикції. Так небажання стартапу приділяти такому питанню увагу як пріоритетному вилилося в значні додаткові витрати при виготовленні продукції», - підсумовує експерт

Наведені вище рекомендації Сергій Будняк вважає досить узагальненими, але завпевненяє, що вони застосовуються до будь-яких ситуацій. Розробляти конкретні стратегії захисту прав ІВ чи поради щодо вже наявних проблем експерт вважає доцільним після аналізу кожної конкретної ситуації.

Фотоколаж зі сторінки TISC у ФБ

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів