Вода на Донеччині: пити чи не пити

Повернутися в розділ Зелена свідомість
Поділитися з друзями -

Забезпечення населення чистою водою і належними санітарними умовами відноситься до переліку глобальних цілей ООН. Донеччина – одна з найбідніших на водні ресурси областей України, де ситуацію з кількістю і якістю питної води ще значно ускладнює війна.

Водний колапс 2014 року

Початок військових дій в Донбасі збігся у часі з інсультами у моїх літніх батьків. Спочатку я часто навідував їх у шахтарському містечку Українськ, а потім і взагалі перебрався з Донецька в рідну домівку. 

До липня ситуація з водою була терпима, потім з активізацією бойових дій на лінії розмежування почалися перебої.

Був зруйнований трубопровід, який постачає цей ресурс в наш регіон. Подачу води скоротили до мінімуму у всіх містах Донецької області. А потім, з серпневою спекою, і зовсім припинили у кількох містах і районах. Серед них були ближні до мене Українськ, Селидове, Новогродівка.

Для тих, хто і раніше звик купувати питну воду, спочатку проблем не було. Але більшості людей похилого віку було дуже важко. Так, воду привозила місцева влада. Але треба було знати, куди прийде машина і відстояти у черзі, щоб набрати пару відер або купу пластикових місткостей. А ще цей вантаж якось треба було доставити до дверей квартири.

Українськ, липень 2014 року, черги за безкоштовною водою. Фото Едуард Щварц

Виникла величезна проблема з водою для технічних і санітарних потреб: прибирання, прання, туалет. Практично у всіх квартирах з'явилася різна тара для зберігання води – від каністр з-під пальмової олії на 38 літрів до бочок на 100-200 літрів. Жителі використовували будь-який випадок, щоб при нагоді закачати всі можливі ємності.

Розквітав бізнес з доставляння води з річки або ставка. Ціна доходила до 1 гривні за літр, але діватися було нікуди. Люди телефонували один одному по оголошеннях з «постачальниками» води, обмовляли час, літраж і суму. Потім тягнули по поверхах пластикову трубу та кабель для енергопостачання насосів. А далі спостерігали, як заповнюється все, що може використовуватися для зберігання води.

Промислові підприємства або завозили воду з найближчих водойм самі, або переходили на використання «своєї» – шахтної. 

У той час в Донецьку ситуація з водопостачанням була краще. А вже взимку 2014-2015 можливість прийняти гарячу ванну виявилася немислимим щастям. Удома можна було нормально помитися тільки при відвідуванні лазні на місцевій шахті. І такий кошмар панував практично до літа 2015 року. 


«Артезіанський» період

Влітку в наших шахтарських містечках з'явилися дивні невеликі «будиночки» – люди організувалися в спільноти та самостійно почали вирішувати завдання питного водопостачання. Розпочався бізнес буровиків.

ОСББ та активісти багатоквартирних будинків збирали гроші та замовляли бурові бригади на двори або будинки. З'явилися свердловини, які обладнали звичайними зануреними помпами. Для «своїх» ціна була на рівні вартості електроенергії, решта платили за воду близько 10 копійок за літр.

Для прання речей знадобилися допотопні пральні машини, які не вимагали автоматичної подачі води. Їх діставали з колекції занедбаних речей в гаражах / сараях на «чорний день». У кого раритетів не було, пристосувався «живити» нові автоматичні машинки водою з пластикових п'ятилітрових пляшок.

Будівля зі свердловиною і насосом, що забезпечує водою сусідню п’ятиповерхівку. Фото Едуард Шварц

«Непомітно» на чверть зросла ціна на воду від місцевого монополіста КП «Вода Донбасу». Життя начебто налагодилося. Хоча здавалося, що ситуація була частково спровокована, щоб населення не скаржилося на високу вартість води, що постачається.


Чому я став контролювати якість води

Вже у 2015 році мені почало нагадувати про себе серце. Позначалася перенесена в 90-х ангіна «на ногах», довелося приймати ліки для стабілізації тиску. До кінця 2016 року доза подвоїлася, додалися інші препарати, хоча я вів здоровий спосіб життя і займався спортом.

Турбота про здоров'я й обсяг ліків, які доводилося приймати щодня вранці та ввечері, змушували думати та прибирати всілякі негативні фактори.

До початку 2019 року за підозрою залишилася лише вода, яку любила мама і яку два рази в тиждень підвозили до під'їзду. Слабогазована, вона була приємна для пиття і гарна для приготування їжі. Пізніше виявилось, що вона мала дуже низький показник кіслотності.

Мене здивував факт, що показник жорсткості води в колодязях і струмочках, недалеко від будинку постійно був понад 800 ppm. Це значне перевищення, при нормі до 350 ppm (7 мг-екв /л). І тільки зі свердловин глибиною від 30 метрів вже виходить близько 400 ppm. Для кращого розуміння цієї величини найкраще підходять рекомендації кактусоводів - «поливати рослини водою до 350 ppm».


Нормативи та реальність

Загальна жорсткість води в Україні, згідно з нормами ДСанПіН 2.2.4-171-10, не має перевищувати значення 7 мг-екв / л (350 ppm.) Вважається, що нормальна жорсткість води визначається діапазоном від 1,5 до 7 мг-екв / л (75-350 ppm)

Для прикладу, рівень жорсткості води в деяких містах України: 

Місто     Жорсткість води, в мг-екв / л     в ppm

Київ               3,6 - 4,2                               180,1-210,2

Дніпро           3,8 - 4,3                                190,2-215,2

Донецьк        5,9 - 7,8                                295,2-390,3

Миколаїв       3,0 - 4,1                                150,1-205,2

Одеса           4,8 - 6,0                                 240,2-300,2

Полтава        близько 1,0                            близько 50

Львів            6,8 - 8,1                                 340,3-405,3

Харків          5,9 - 7,2                                 295,2-360,3


Я розумів, що робити глобальний аналіз особливого сенсу немає, тому обмежився мінімальною кількостю показників якості води - pH / ОВП / жорсткість. Іх можна було вимірювати самостійно. Придбав прості в експлуатації і доступні кожному прилади, це набір для контролю якості води: ОВП-метр, TDS-метр і pH-метр. 

Мої прості прилади.Фото Едуард Шварц

Солемір TDS вимірює загальну кількість частинок, розчинених у воді солей на один мільйон частинок води ppm (parts per million): Середня норма до 325.

pН метр вимірює кислотність. Він показує концентрацію іонів водню в розчинах і питній воді, в харчовій продукції та сировині, в об'єктах навколишнього середовища і виробничих системах безперервного контролю технологічних процесів, в тому числі в агресивних середовищах. Норма рН 7,5 - 8,5.

ОВП метр визначає окислювально-відновний потенціал води. Людині потрібна вода з негативним потенціалом, максимум 100 од.

Ці показники трохи узагальнені постачальники води нам дають значно більше різних даних, але звичайній людині для початкового розуміння якості вистачить і цього, щоб самостійно провести аналіз в домашніх умовах найпростішими і доступними приладами.


Показники якості води з-під крана

Моя ж вода «від під'їзду» мала значення pH трохи більше ніж 4 і вже за цим показником була категорично непридатна для вживання. Озброєний приладами, я досліджував всі точки продажу води в окрузі. І зупинився на найбільш відповідній, з моєї точки зору для себе. У нашій місцевості в основному ставлять системи комплексного очищення або доочищення питної води, часом додаючи в неї корисні мікроелементи, або привозять, відкачуючи з артезіанських свердловин.

У моєму випадку, привізна артезіанська мала найкращі показники за якістю, але з мінімальним вмістом солей. Тому навіть для приготування «живої» та «мертвої» води мені доводилося додавати щіпку солі, інакше не починався процес електролізу.


Зміна свідомості

Я перепробував приладами практично всі рідини. Відмовився від раніше улюбленого «живого» пива, коли побачив цифри на екрані приладу. Просто почав розуміти, скільки енергії потрібно витратити на його перероблення моєму організму. Питання доцільності вживання такого виду напоїв було вирішено на користь здорового способу життя.

До початку 2020 роки я вийшов на показники 2015 по тиску, скоротив дозу ліків наполовину. Тому радісно ділився з оточенням, заодно тестуючи їх воду на якість. Але завдання повністю прибрати залежність від серцево-судинних ліків поки залишається.

Важливо вивчати питання. Наприклад, з книги «Вода для здоров'я» лікаря та письменника Фірейдона Батмангхелиджа я дізнався, що в США газовану воду заборонили для вживання в школах.

На жаль, ми забули про найпростіші речі. А зараз, коли світ поринув у пандемію, вони актуальні як ніколи. Ми хочемо високого імунітету, не хочемо чути про хронічні хвороби, бажаємо, щоб наші діти могли краще концентрувати увагу і їх успішність була на висоті. Проте суспільство досі ігнорує важливі елементи для здоров’я, такі як звичайна чиста питна вода, кисень, корисна їжа.


Едуард Шварц

м. Українськ, Донецька область

ТЕХНІЧНИЙ ПАРТНЕР ПРОЕКТУ

Skachgroup - розробка і супровід інтернет-проектів