На це поширене питання поки немає повної відповіді. Тобто час від часу у ЗМІ з’являються відомості, що їх приймають на утилізацію у Львові, або, навіть, збирають певний обсяг у тонах спеціально для відправки на переробку у Францію. Проте, поки питання щодо  переробки українських відпрацьованих елементів живлення у безпечний для довкілля спосіб так і залишаються без відповідей.

«Зібрав батарейки, знайди куди їх діти…», - це постійне питання не дає спати впродовж останніх років цілому прошарку екоактивістів, що займаються їх збором. Ці небайдужі до захисту довкілля люди спочатку ініціювали по всій Україні кампанії по збору використаних побутових елементів, а потім стикнулися з проблемою їх подальшого зберігання та утилізації.

 

Виявляється, в Україні наразі немає жодного підприємства, що може гарантувати сертифіковану безпечну для довкілля переробку елементів. Проте зараз українські активісти, що взяли на себе добровільну турботу по збору відпрацьованих батарейок нарешті отримали обнадійливі перспективи щодо подальшої утилізації небезпечних для природи відходів.

Після двох років зберігання батарейок в гаражах та сараях всеукраїнська мережа «Батарейки, здавайтеся!» офіційно уклала договір у м. Дніпро з місцевим підприємством-переробником «ГТМ ЛТД». Активісти громадської організації «ЕкоДніпро» поділилися новинами: «За власний кошт спеціалісти «ГТМ ЛТД» погодилися з 1 вересня 2016 по 30 квітня 2017 виконати експериментальну обробку зібраних нами батарейок . А на виході — викласти публічний звіт про економічну вартість цього процесу».



Команда «Екодніпра» на заводі «ГТМ ЛТД» у Дніпрі, де будуть переробляти зібрані батарейки, фото «Екодніпра»

Еко-активісти додають, що у всьому світі переробка батарейок — це дотаційний вид діяльності. Тобто, імпортери та виробники елементів живлення доплачують заводам за їх подальшу переробку. Наприклад, у Європі дотація становить приблизно 400-600 євро за тону. Тож вже давно варто перейняти цей корисний європейський досвід. При цьому активісти впевнені, що в Україні це можна зробити значно дешевше.

Тож в результаті експерименту планують дізнатися, по-перше, статистику типів батарейок. Тобто скільки і яких -кислотних, лужних чи нікель-кадмієвих та інших елементів живлення викидають в Україні. А по-друге - рентабельність переробки кожного із цих типів батарейок. А саме: скільки грошей ми маємо вимагати в імпортерів на те, щоб завод міг на постійній основі перероблти зібрані батарейки.

Отриману статистику в «ЕкоДніпрі» збираються порівняти з даними від львівського заводу «Аргентум», який раніше проводив аналогічне дослідження.

Активісти впевнені: «Справа за тим, щоб організувати тиск на імпортерів. Домогтися, щоб у вартість кожної батарейки в Україні була закладена вартість утилізації, як це вже зроблено в Європі! Ми впевнені, що з вашою підтримкою зможемо це зробити». Великий проект із лобіювання європейської моделі сбору батарейок в Україні організація планує анонсувати та просувати у всіх регіональних представництвах.

Безумовно, ініціатива потребує підтримки суспільства, бо тільки разом ми збережемо Україну чистою!

До речі, кількість регіонів, що ініціюють збір батарейок у населення збільшується. Нещодавно до такої кампанії приєдналися у Приазовї. У місті Бердянськ  молоді активісти з Першого Антикафе зпочаткували разом з порталом «Green Енергоефективність» акцію «Здай батерейку - врятуй їжака!». З серпня-вересня 2016 року у місті почалася кампанія по залученню громадян до всеукраїнської мережі «Батарейки, здавайтеся!»  

 Підготувала Лариса Білозерова